ЩЕ:
Ходив на вибори, голосував за третій пункт бюлетеню. За другий у мене замало сили волі, для першого у мене забагато мізків. Вважаю що отримав право говорити наступні п’ять років: “я за цих підорасів не відповідаю”. Якщо переможець отримає менше 50% +1 голосу для декларування своєї легітимності, вважаю що своєї мети досяг.

::топ-блог::

Це баннер з “Української Правди”, щоб ви зрозуміли чий він, то пропоную подивитись ще звідти ж і тої ж стилістики:

А тепер головне, умова задачі: умовна особа що здобула посаду X, хоче розширити свої повноваження на Y прав, бо (умовно) їй всі заважають. При цьому в умовному регіоні “Захід, Північ, Центр” вона не набирає достатньо голосів щоб виграти референдум. Питання: 1. В надії на додаткові голоси, чи включить ця особа в питання референдуму крім розширення повноважень на Y, ще й пункт “Чи згодні ви з тим, що мова національної меншини Z стане державною?” 2. Теж саме, якщо ви визнаєте що ця умовна особа хронічно бреше, дуже властолюбна і ні перед чим не зупиняється? 3. Як ми докатились до такого життя?

Нещодавно прочитав: “ОУН не обирала менше зло, а воювало на два фронти”. Не певен що ми обираємо менше зло, Янукович і Тимошенко це два аватари одного зла. У чорнобильського курчати може бути дві голови, дві шиї, два дзьоби, але тулуб завжди один. І з дзьобів на головах по шиям йдуть два стравоходи, але обидва закінчуються в одному шлунку. Питання який стравохід ширший, вирішується шляхом порівняння з якого чутно голосніше хіхікання. Нічого особистого, це просто анатомія потвори.

::топ-блог::

ЩЕ:
Цей аналіз ймовірностей претендує на об’єктивність.

::топ-блог::

Epic Win:

Епік він цих виборів однозначно Сергій Тигипко. Людина чиє прізвище не можуть правильно написати більшість населення країни бере 13%.

Результат Тигіпка демонструє в першу чергу заклопотаність своєю долею місцевих еліток. В найпершу чергу це стосується органів місцевого самоврядування в яких до недавно правив Блок Юлії Тимошенко. Я сам маю приклад містечка на Київщині, де місцеві по черзі були за НДП, Регіони, Нашу Україну, БЮТ, а за пару місяців до виборів перейшли на сторону Тігипка.

Темна Конячка словом. Рванув несподівано для всіх. Або майже всіх.

Epic Fail:

Епік фейл цих виборів має три ім’я: Костенко, Гриценко, Бродський.

0.22% Костенко Ю. І. є настільки закономірними, наскільки закономірний результат будь-якої дурості, жадібності і гордині. Якщо він хотів цими виборами попіарити свою Народну партію (ключове слово “якщо”), то пан Костенко дуже круто облажався. Його результат (тут і далі станом 99.78%) 54 285, цього вистачить рівно на те, щоб взяти на виборах одне невелике місто, пару містечок, або з пів десятка сіл. Це на вибір. У конкурсі “за чималі бабки загнати свою партію в маргінал” пан Костенко однозначно перемагає.

Гриценко. 1.20% це не 0,5% які він коштує, але аж ніяк не близько до 2%. “Ну і допомогли тобі твої ляхи синку?”. Гриценко першим почав активну кампанію (не “одним з перших”, а саме “перший”) мав круту (але загадково-протимошенківську) підтримку в Інтернетах, засрав своїм “першим непрохідним” всі біллборди на відшибі Києва, і що в результаті? 295 538 хоч більше накладу газети його дружини?

Бродський. Бродський проти Ратушняка. Сферичний жид та сферичний жидоборець у вакуумі. Бланшировані. У власному соку.

Невідомо, чим більше пишається Міша Бродский: своїми 1600 френдами чи своїми 14 870 виборцями? Теоретично, якщо взяти френдофф Міши і мій, розповсюдити відповідні показники на виборців, то вийде що я особисто можу взяти більше ніж 7 096 Рябоконя О. В. Спонсор, де ти спонсор? Обіцяю гарних людей в виборчих комісіях!

Просто Win:

Віктор Янукович. Його 35.36% є не просто покращенням результату 2007 року (34,37%) але й за кількістю виборців що проголосували за нього (8 651 977) явно перебільшує результат 2007-го року (8 013 918).

Просто fail:

Яценюк. Політик що стартував з 10%-15% і отримав в результаті менше 7% і 4-те місце в кампанії. Я міг би сміливо віднести його до Epic Fail, але не буду. В цьому результаті вина є одна - бєзблагодатність. І винне не сцяння чиїмось мамам в рота (на це всім похуй), і не смугасто-токсичні біллборди другої частини кампанії що викликають підозру в передозуванні екстазином, а надмірна любов до ідеології. Що заважало мати більш прийнятну позицію щодо чорноморського флоту? Що заважало менше світити таблом на YES (рубикон кампанії Яценюка). Що заважало не пускати таку відверто-антибуржуазну економічну програму? Що заважало срань вашу наліво не лизати жопу Кремлю під час Грузино-Російської війни? Хто заважав відпрацювати потенційне єврейство, як Янукович зараз відпрацьовує свою судимість? “Він молодий, у нього все попереду, будуть ще вибори”. Ага. Цих молодих та перспективних вагон і маленька тачанка, позаду стоять з посмішками хижими Олесик, Пабат і Басс.

Тягнибок. 1.43% це фейл, і якщоб не 352 154 голосів виборців це був би Epic Fail. Збільшення менше ніж в два рази. При низькій явці. Після Києва та Тернополя. Менше 2%. Якщо це не фейл, то що тоді фейл?

Тимошенко. Чим відрізняються 24.98% і 30,71%? Приблизно тим, чим відрізняються 6 102 415 і 7 162 174. Тимошенко в порівнянні з 2007 роком загубила біля п’яти відсотків рейтингу, десь 1 059 759 (літерами: один мільйон п’ятдесят дев’ять тисяч сімсот п’ятдесят дев’ять) виборців. За інформацією штаба Тігіпка (написав без помилки?) з отриманих голосів за неї було вкинуто мільйон бюлетенів. Не вірю. Вкинуто було від 1,5 млн до 2,5 млн. Масштаби підрахуя такі, що його видно навіть в спробах МВС виманити паспорти під “заміну фотографій” в день виборів. Допомогло? Наразі навіть завітних 10% скоротити не вдалось. Янукович як дійсний прем’єр в 2004 програв Ющенко лише 155 816 голосів. Допомогло це йому? Адмінресурс теж має межі.

Hujznasho:

Ющенко. Радісно потирають долоньки латентні БЮТовці. Радіють петлюрці, бендерці всякі люберці та нємци. Жидєнько сруть цеглинками навіть праві. П’яте місце, 5.46%, виграш в єдиному місті - Львові.

Але маю питання: чим відрізняється 3% від 5,46? Це близько 55% якщо відштовхуватись від 3. Цифра 5,46 це 182% від цифри 3. Три роки полоскання мізків який Ющенко непопулярний, але він зі своїми 1 334 667 виборцями серед п’яти кандидатів які набрали більше мільйона (пропуск у вищу лігу). Т.ч. п’ять років свідомої обробки не дали результатів. Якщо фейл є, то це фейл Кремля.

::топ-блог::

Ні для кого не секрет, я - ющєніст, тому думаю відповідь на питання якого кандидата я підтримую є доволі очевидною.

Зараз багато хто написав чому власне кажучи саме цей кандидат.

З іншого боку, основний аргумент людей які “ні, ні, ні і ще раз ні” особисто мене дивує своєю відверто жіночою логікою: “Ющенко нічого не зробив”. Коли я читаю щось подібне в текстах людей по типу Вахтанга Кіпіані чи Отара Довженка у мене виникає неперборне відчуття що Віктор Андрійович Ющенко на Майдані обіцяв жонитись на них, а замість цього залишив їх вагітними на вулиці з трьома дітьми на руках.

Причому варто задати типовому представнику цього племені просте питання: “а що власне кажучи мав робити Ющенко?”, як тут же блискавично починається ban_set + ignore + anal_boarding.

Давайте подивимось, яка власне функція посади президента у сучасній системі влади? А функція тут дуже проста, президент у нас в країні не у всі жопи затичка, а конкретний високопосадовець з трьома головними правами:

1. Розпускати нахуй Верховну Раду.
2. Ветувати срані закони Верховної Ради.
3. Зупиняти йобані рішення Кабінету Міністрів.

Т.ч. президент України в системі стримувань і противаг це посада-запобіжник від дурощів наших улюблених центральних виконавчих та центральних законодавчих органів влади.

Почнемо в Верховної ради. Для початку “повторение - мать учения”: Верховна Рада - це парламент-графоман. За день наш законодавчий орган може змінити стільки законів, скільки пристойний представницький орган робить за 50 років, а то і за всю багатосторічну історію свого існування. Простий факт: щоб хоч трохи встигати за активністю народних обранців доводиться користуватись офіційним RSS свіжих законопроектів [link]. Агрегатор: Фішечки, Апач, Башечка, Антон Носік, Лєпрочка, Упячка, Верховна рада України. Переконайтесь, навіть в такому комплекті парламент засре ваш Ґуґлрідер.

І це тільки частина активності. Комітети ВР породжують паперу в рази більше ніж доходить до порядку денного. Кабінет міністрів в свою чергу приймає рішень на порядки більше ніж проектів в комітетах ВР, проектів рішень КМ на порядки більше ніж рішень КМ, і найгірше: кожне міністерство теж рветься нормотворити.

Відкрийте для початку RSS Ради і почніть читати тільки те, що планується до розгляду. Обіцяю, світовий рекорд за кількістю ідіотизмів буде побитий вже на першій сотні документів.

450 уєбанів з Ради + 15000 уєбанів з Міністерств цілодобово зайняті безперервною DDOS-атакою на цю бідну, від народження рахітичну, юридичну систему.

І тут ми отримуємо відповідь що робив всі ці роки президент Ющенко і що він власне кажучи мав робити: ветував всі ці податки на Інтернет та пільги онукам ветеранів куліковської битви.

Президент Ющенко п’ять років:

1. Двічі намагався розігнати парламент (один раз успішно, є версія що отримає право добити це скликання після першого туру).
2. Ветував найбільш дебільні прийняті ВР проекти.
3. Призупиняв безкінечний потік казнокрадських ініціатив Уряду.

Тепер питання: що станеться якщо президент припинить це робити? Ви думаєте вони угомоняться самі? Ви думаєте що у жадібності і цинізму знаті є межа?

Маленький інфантильний наївняк…

::топ-блог::

Якщо пошукати якийсь більш-менш універсальний тренд в історії Європи останнього сторіччя, то цей тренд буде зватись “гординя”. Кожен європеєць кінця двадцятого і початку двадцять першого сторіччя абсолютно впевнений що за його життя людство досягло кульмінації свого розвитку.

В принципі, нічого нового в цій ідеї немає. Європеєць 17-го сторіччя, не дивлячись на “Тридцятилітню війну” у Західній Європі і Україно-Польську війну у Східній, був абсолютно впевнений що “середньовіччя” закінчилось і він живе в епоху осяюваного відновлення блискучої цивілізації еллінів. Лютеранство, Англіканство, Кальвінізм, вільний ринок.

Європеєць вісімнадцятого століття ще більше переповнений пихою, він подолав “дике і грубе” сімнадцяте століття, з його варварськими релігійними війнами та недолугими революціями.

Європеєць дев’ятнадцятого століття вже не просто пихатий, він самозакоханий. Конституції, білі про права, американські штати. Світло просвіти, ніяких “перегинів” Французької директорії та Робесп’єра. Звичайно, були свої казуси, наприклад “корсиканське чудовисько” (Наполеон Бонапарт, своєрідний Адольф Гітлер тих часів), але це наслідок минулого століття і його прах давно зотлів на острові Святої Єлени.

Навколо будуються залізниці, зводяться величні мости, в Лондоні копають метро, а Чарлз Беббедж вже виточує напилком шестерні своєї аналітичної машини (механічного комп’ютера). Шерлок Холмс нюхає кокаїн, розмовляє по телефону, надсилає телеграми у США і ширяє по Лондону на мотоциклетній колясці лякаючи її ричанням коней, ізвозчиків і вагітних, стягнутих у корсети дам, з їх вічними мігренями та втратами свідомості. Промислова революція. Королева Вікторія. Пік.

Двадцяте сторіччя сторіччя тут не виключення, якщо б не два-три казуси. Перший казус стався 1907-го року і звався він “економічною кризою”, яка мала результатом першу світову війну. Перша світова війна благополучно відгриміла і закінчилась купою маленьких світових війн які звичайно розпочали противники світової війни і які були названі війнами “громадянськими”. Устаканилось. Переможена Германія повернулась в свій природний архаїчний стан, правда замість купи князівств анархію творили купи політичних партій Веймарської Республіки. США та Британія поринули у хвилі потрєблядства та ліхо витанцьовували під свінґ у підпільних кабачках бутлегерів. Навіть зажди дика, єдина понаддержава дев’ятнадцятого століття, яка тоді колись тримала за яйця Європу, а відповідно і весь світ - Росія і та відпочивала від дикості своєї революції, почала будувати НЕП і спокійно марширувала голяка по осінній Москві переживаючи першу у світі “сексуальну революцію”.

Все нормально, Пікассо перевершив еллінів, як перевершив їх раніше Рембрант, паровий двигун програв двигуну внутрішнього згоряння й конвеєру Генрі Форда, знайшов своє пояснення навіть “вічний двигун” лорда Реллея (Джона Вільяма Стретта) чию премію по фізиці 1904-го року сором’язливо не любить згадувати Нобелівський комітет. Цивілізація переможно крокує вперед, Європою розповсюджується аж дві “панацеї” вигадані фірмою “БАЄР” - аспірин та героїн. Обидва знімають головну біль, лікують всі хвороби і взагалі користуються широкою популярністю.

Біржовий обвал 1929-го трапляється, хоча його блискуче долає “умніца” Франклін Делано Рузвельт. І нікого не турбує що навіть на піку 1929-го промисловий продукт світу так і не досяг рівня 1907-го року. Пізніше Курт Воннеґут описує утопічну цивілізацію з точки зору 1933-1937-х років: світом правлять інженери-технократи, заводами керують автомати, а бидло сидить на велфері і не працює. Правда 1937-го року так і не досягши рівня 1929-го (який в свою чергу не досяг рівня 1907-го) економіка США знову впадає в “рецесію”, але тут дуже вчасно трапляється Гітлер (”баварське чудовисько”!) і Європа із задоволенням влаштовує чергове мочілово на “найзатишнішому континенті світу”, який правда не є континентом. Як завжди все закінчується хеппіендом. Гарні хлопці долають поганих, Гітлер трується, Сталіна труять, імператора Японії не труять, але частину його підданих засмажують зі скоринкою у Хіросіма та Нагасакі, після чого він капітулює (без цього упороті азіяти за різними оцінками програли б найкраще в проміжку між 1951-м і 1957-м). Під час виробництва атомної бомби американці вигадують комп’ютер, який ще раніше вигадали англійці для розшифровки повідомлень нацистської “Енігми”, а ще раніше вигадали нацисти, але просто так, по-приколу. Мрії старого мрійника, авантюриста і казнокрада Беббеджа здійснились, але не в механіці, а в реле, лампах та транзисторах.

Світ рухається. Протистояння систем. Людина виходить у космос! Людина на місяці (хоча дві третини фоток, як визнає саме NASA - підробка). ARPAnet що походить з систем управляння силами ядерного стримування США, приходить у ВУЗи, щоб потім дійти і до бидла у вигляді Інтернетів з блек-джеком, шлюхами і блогами Сергія Лук’яненко та Тьоми Лєбєдєва.

“Людство досягло свого піку”. Інформаційна економіка. Старі вікторіанські фабрики давно стали музеями, або на їх місці виросли розважальні центри. Дві третини розвинених економік складають “послуги”. Радянський Союз, так і не досягши рівня розвитку імперії Романових, розпадається. Падає дірявий як сито Берлінський мур. Україна стає незалежною. Стрімке лівіння Західної Європи, сумновідома Сахаровська “синергія систем”.

Інтернети. Інтернети. Інтернети. Бум доткомів і їхній крах.

Двадцять перше сторіччя. Європа - край найманих працівників. Стає модно скаржитись на інформаційне перевантаження. “Темпи науково-технічного прогресу досягли небачених висот”. За один день європеєць отримує таку кількість інформації, скільки ціле покоління австралопітеків (що в одному сліді мамонта для кроманьйонця більше інформації ніж у всьому ґуґлрідері для сучасного планктону, звичайно не в рахунок). Клерк Лєна викладає на екрані пасьянс та пише вконтактік про те, як це важко жити в інформаційному суспільстві вебдванолів та стартапів.

Стоп. Тут час натиснути на гальма і запитати: а в чому власне “пік цивілізації”? Якщо відкинути різні статистичні хитрощі, то виходить що станом на 2008-й рік реальне виробництво речей не зрівнялось з рівнем вісімдесятих, який не досяг рівня сорокових, який не досяг рівня двадцятих, який в свою чергу програє рівню промвиробництва 1907-го року.

Європейські імперії зникли, і без “брємєні бєлого чєловєка” чурки всіх мастей і порід активно віддаються своїм культурним особливостям з вівцями.

Па більше, чурки знову заполонили Європу і реконкісти навіть не видно на обрії.

Комп’ютери були обдумані ще за часів Беббеджа.

Інтернети нічим принципово не відрізняються від телеграфу.

Радіоактивність досліджували ще в дев’ятнадцятому сторіччі.

Пів століття дослідження термоядерного синтезу нічого не дали.

Космос? Яблуньки на марсі квітнули ще у Циоковського, раннього Ґерберта Уеллса та А.Н. Толстого.

Якщо двадцяте сторіччя проведене з пихою “прогресу” не дало нічого вартого уваги, то що дасть сторіччя двадцять перше?

Подивимось з чого воно почалось. “Проблема-2000″. Типовий варварський забобон, активно розпіарений медіа і який закінчився закономірним пшиком.

Що далі? Щорічні епідемії різної гусячої хуйні які нічим не закінчуються, але на які витрачаються “сотні дєнєг”. Теорія “золотого мільярду” вигадана “Римським клубом” (такі собі дурники по-типу наших “станіславців”) з пропагандою гомосексуалізму та іншими радощами описаними ще татом космічної опери Джоном Холдеманом. Нещодавній скандал з німецькими батьками яких посадили до в’язниці за відмову відпускати своїх дітей на уроки “сексуальної культури” це тільки квіточки. Освітою в адміністрації Обами займається людина, що розповсюджувала листівки які агітували за дитячу педерастію.

Озонові діри і глобальне потепління яке чомусь приносить глобальне похолодання. Кліматґейт.

Якщо є якась особливість у двадцять першого століття, то це те, що деградація, примітивізація Європи стає все більш помітною.

Друге століття Європа нічого не вигадує. Ви думаєте Рим впав за день? Століття гниття і тільки потім Аттіла. США в проміжку між 1933-м і 1937-м чесно вважали що “Велика депресія” подолана.

Пік європейської цивілізації прийшовся на 1907-й рік і його вже не перевершать. Цегляні труби старих заводів холодні більше сотні років і будуть такими далі.

Більше забобонів. Більше дикунського блуду. Більше ринку послуг.

ТОВ “Шаман що викликає дощ” вийшло на ІРО в Нью-Йорку. Новий кактус та торпеді вашого Рено зменшить викиди цеодва і заштопає озонові діри. Наліпка на мобільнику зупинить віслючий ГРИП.

Епоха що почалась з плясок святого Вітта просто зобов’язана закінчитись у печерах. Висновок? Вірити у першого приватного космічного перевізника Scaled Composites LLC, вірити поки його не розбестив замовленнями уряд США. Contra spem spero. Вірити, бо з’єбатись звідси це єдиний шанс оминути деградацію. Ну а поки …поки купувати консерви. І набої.

З новим роком.

::топ-блог::

Якщо визначити владу як принципову здатність до концептуалізації реальності, то можна зробити цікаві висновки щодо результатів виборів-2010 в Україні. А результат цей буде один і дуже простий - втрата президентом влади.

Найімовірніший переможець виборів - Віктор Янукович, просто не має жодного розуміння ситуації й ознак проективних планів в масштабах всієї країни. А без цього, отримання будь-якої посади не призводить до утримання влади.

Теж стосується другого претендента на президентське крісло - Юлії Тимошенко. В її ситуації все навіть гірше, адже Тимошенко за своєю суттю не здатна до якогось планомірного систематичного мислення. Будь-яка ідеологія яку вона робить вигляд що сповідує, є по-суті маркетинговим лушпинням. Це значить, що цей дефект волі Юлії Тимошенко робить принципово неможливим її володарювання.

Якщо з Януковичем на вироблення певних проектностей може просто піти деякий час (виробив же “Україну не Росію” пізній Кучма), то Юля Тимошенко концептуально безплідна.

Саме це дає можливість передбачити лінію її поведінки на можливій посаді.

Тимошенко-президент нагадує половину коня з пригод барона Мюнхаузена, істоту що невпинно п’є воду, але не здатна втолити свою спрагу. Не маючи змоги зрозуміти принципову неможливість володарювання для себе, вона з подивом побачить що з отриманням посади, влади як такої вона не отримала. Жага не задоволена.

Це приведе її до думки узурпувати владу в парламенті. Узурпація влади, будучи проведеною успішно не принесе їй задоволення, оскільки влада немов ефір знову вислизне між наманікюрених пальчиків. Це примусить її остаточно акцептувати судові та виконавчі гілки державного механізму.

Сконцентрувавши навколо себе всі політичні повноваження, вона знову не задовольниться. Половинка політика, в чергове напившись живильною вологою додаткових прав, так і не помітить як загадкова матерія влади знову виливається позаду.

Це підштовхне її до наступного кроку, до марксистського розуміння базису та надбудови. Концентрація економічних можливостей, що розпочнеться з великого бізнесу, матиме характер комуністичної епізоотії, й пройшовши по великим ФПГ, спуститься до малих, потім до окремих бізнесів і малих підприємців, а після невеликої паузи, нарешті й до рядових громадян. Конфіскації земель, позбавлення прав власності на квартири, машини, особисте майно.

Створення трудових армій та ГУЛАГів є тільки питанням часу.

Жага, яку ніщо не здатне вгамувати, не зупинить Тимошенко ні перед чим, включно з цікавістю до кишенькових грошей першоклашок.

Сконцентрувавши навколо себе всю економічну міць держави, Тимошенко знову не відчує влади. Влада знову не дасться їй в руки. Тому практика ескалації вимог примусить Тимошенко займатись особистим життям громадян. Регулювання народжуваності, дозволи на шлюби, нормативне регулювання сексу, обов’язковий гомосексуалізм, право першої шлюбної ночі, примусові аборти, судові стерилізації за “політичні злочини”. Юлія Володимирівна буде лізти в кожне ліжко, на кожну кухню. Благовидні приводи не мають значення, будь то боротьба з викидами це-о-два організмами громадян, чи боротьба з “ВІЛ/СНІД”. Концентраційні табори, з вертухаями що слідкують за кожним порухом починаючись з маленьких острівців, будуть розростатись аж поки на великий концентраційний табір не перетвориться вся країна.

Ранок зі співанням гімну во славу Юлії Тимошенко і клятвою на вірність Юлії Тимошенко, сніданок во славу Юлії Тимошенко (”Хліб наш насущний Вона принесла нам”), робота задля досягнення великих ідеалів Юлії Тимошенко (”Ударники юліанської п’ятирічки отримують ордери на секс та талони на презервативи без черги!”), перерва (”Дяка Юлії Тимошенко! Всі разом, СЛАВА ЮЛІ!”), п’ятихвилинка ненависті до ворогів Юлії Тимошенко (”Ці подонки навколо!!! Вони можуть бути поряд!!! Вони хочуть її розіп’яти!!! Смерть ворогам Юлії Тимошенко!!!”), обід во славу Юлії Тимошенко (”Хліб наш насущний Вона принесла нам! Норма видачі шоколаду збільшена з 80 грам до 40 грам! Слава! Слава! Слава мудрому керівництву Юлії Тимошенко!”), продовження роботи во славу Юлії Тимошенко, кінець робочого дня (”Пам’ятайте, тільки завдяки Юлії Тимошенко ми маємо цей короткий чотирнадцятигодинний робочий день!”), вечеря во славу Юлії Тимошенко, групова молитва перед сном за здравіє Юлії Тимошенко (”Бажаємо щоб вам приснилась Юлія Тимошенко, так вона вам обов’язково присниться! Тільки ворогам у ві сні ніколи не приходить Юлія Тимошенко. А коли тобі товариш в останнє снилась Юлія Тимошенко?).

Але і це не дасть їй відчуття влади. Юлія Тимошенко не здатна мати владу концептуально. І тоді вона вирішить що для того, щоб здобути це відчуття, треба отримати більшу країну. Оскільки ГУЛАГ під назвою Україна “інтегрувати” нікуди не вдасться, вона захоче воювати. І це буде кінцем кінця Юлії Тимошенко. Початком її шляху до висіння вниз головую на майдані з задертою спідницею з під якої визиратимуть бліді задубілі синюшні ляшки.

Її армія розбіжиться, її підлеглі заховаються, її улюблені заводи-комуни і концтабори провалять всі норми на відвантаження військової продукції. Її генерали очолять окупаційні адміністрації ворога. І тут вона зрозуміє, що влади вона ніколи не мала. Що замість половини, яка має бути у кожного володаря, у неї пустота. Всі її права, всі її повноваження, всі її посади та почесні титули, будучи отриманими тут же перекидались на реальних правителей - багаточисленних вертухаїв.

Замість порядку, країна весь цей час отримувала безвладдя зі свавіллям дрібних Лозинських на місцях. Інвазійне розповсюдження анархії, що починалось з її прем’єрства, вже досягло піку, коли держава не існує, а всі її концтабори це лише вотчини БЮТівських феодалів.

“Я ніколи не мала влади”, такою буде остання думка в її одягнутій у чорний мішок голові, коли кат натисне на важіль і петля стягнеться навколо шиї, примушуючи ніжки кумедно дриґатись у повітрі.

Актриски не отримують влади, це закон Всесвіту.

::топ-блог::

Сьогодні ми поговоримо про права споживачів.

Увляємо собі ситуацію: ви хочете поклеїти собі шпалери. Звичайні такі шпалери у смужечку, на звичайні такі стіни. Але вам робити це влом.

Коштує ця послуга умовно 2000 гривень. Це тіпа типова ціна на ринку. Але тут з’являюсь я. У мене є час, є різний реманент для клейки шпалер, є навіть сраний клей.

- Два штуцера - кажу я - та я за двісті гривень тобі поклею!
- Невже - питаєте ви - мене влаштовує!
- Але є один суттєвий момент - додаю я - я ніхуя не гарантую якість, деякі шпалерини будуть поклеєні горизонтально, а деякі вертикально, в деяких місцях шпалерин може взагалі не бути, і якщо мені запропонують поклеїти шпалери в іншому місці, я маю право послати вас нахуй. По рукам?
- Цікаво - кажете ви, але жлобська натура підказує що варто ризикнути - але по рукам.

Концепт мого бізнесу зрозумілий? Йдемо далі.

Ви - говнопідприємець. Вам дуже хочеться поставити собі на візитку загадкову строку з “www”, але ви зайшли на сайт Тьоми Лєбєдєва і побачили що коштує це трохи більше ніж дохуя. І тут ви згадали про мене. Ви набираєте мій номер.

- Алоу Сміло - кажете ви - ти не в курсі скільки зараз коштує зробити сайт?
- А я їбу - кажу я - пан не може сам скльопати на народ-ру?
- Я ніхуя не шарю - відповідаєте ви - а ти можеш?
- Можу - відповідаю я - тільки мені це в хуй не здалось…
- З мене завісалово в більш-менш пристойному кабаку - кажете ви - скльопаєш?
- Скльопаю - кажу я - тільки дивись, не смій мені мізки єбати. Хуяну на org.ua, на якомусь прости-господи вордпрессі, дизайн буде на колінці, а якщо твоя секретутка посміє мені питання задавати, то буде жорстоко послана в пізду. Катить?
- Катить - кажете ви - водку ти не п’єш, будемо хуячити коньячішку?
- Коньячішку - кажу я - до п’ятниці.

Ускладнюємо далі. У мене є літак, ви хочете потрапити в Кацапєтовку, але подивились що рейс до Кацапєтовки коштує трохи більше ніж дохуя. І тут ви згадуєте про мене.

- Пан cей літак сам скльопав? - питаєте ви.
- Сам скльопав. - відповідаю я - в Охтирці.
- А чи долетить сей літак до Кацапєтовки? - питаєте ви.
- Долетить - відповідаю я - тільки мені ця Кацапєтовка нахуй не здалась.
- Я заплачу пану половину від ціни що на рейсі, чи згоден пан? - питаєте ви.
- Пан згоден, але з деякими суттєвими умовами - кажу я - я ніхуя не буду вас годувати, ви не маєте права на багаж, я не відповідаю за час вильоту, якщо хтось запропонує мені більше грошей я пошлю вас нахуй, всі ризики по сраним форс-мажорам несете ви. Згода?
- Цікаво - кажете ви, але жлобська натура бере своє - По рукам!

До чого ця довга підводка? Є такий лоу-кост авіаперевізник - Wizzair. “Лоу-кост” значить “дешевше лайна”. А ще це значить що там в договорі прямо написано що ніхто нізащо не відповідає, вас будуть слати нахуй, вас не будуть ніхуя годувати, а у випадку якщо перевізник побачить десь кращі бабки, то він скасує ваш рейс, а ви будете як лох тусуватись в аеропорту з простроченою візою. Усікаєте концепт бізнесу?

Але деякі не усікають. Хохляцька журналюшка бере собі лоукост білет на рейс, рейс переносять, журналюшка зависає у Венеції і пише слізний пост [link] у своєму затишненькому. Хомячкі ф шокє! Їм сказали що можуть послати нахуй і таки РАПТОВО послали. Але наша журналюшка не звичайний жлоб-економ, він журналюшка. Тому кєнти влаштовують прогонку про жахливий сервіс лоукостів [link] на дружніх сайтах. Сенсація! Новина! Лайно яке нам продали як лайно виявилось лайном і не хоче смердіти ландишами! Нас не поважають в Європі! Ми думали що купуючи лайно ми отримаємо щось смачне! Нас кинули!

Ну і нарешті кульмінація. В Лондоні, інша хохлятіна РАПТОВО дізнається що лоукост це лоукост і влаштовує сидячу забастовку [link]. За що і отримує чесно зароблені піздюліни. Яка неповага! Шпалери наклеєні криво! Я хочу такий-же сайт але з рюшечками по куткам, на іншому домені, щоб був форум з автомодерацією і як ти смів виєбати мою секретарку? І взагалі:

Alekss _ 22.12.2009 23:04
А способ борьбы очень простой - закрыть все украинские порты для этой компании , предложив ее рейсы украинским перевозчикам или прямым конкурентам. Все просто Вадсон, надо только иметь немного желания и воли.

Пан_Володимир _ 22.12.2009 23:31
Невдовзі після інтернет-магазинів з’явилися інтернет-перевізники, які не мають фізичних офісів. Єдиний спосіб виразити відношення до описаного інциденту - пікетувати (з собаками) єдиний у Києві банк, який приймає плату за послуги цього перевізника.

аня_правда _ 23.12.2009 00:24
Ніякий лоукост не є виправданням хамського ставлення.

Заборонити! Заблокувати! Ходити з транспарантами “ганьба дискримінації”. Вони ж споживачі, у них є срані права! “Я найнявся на судно що буде пропливати повз Сомалі і ВНЄЗАПНО побачив на палубі негрів з автоматами, посольство допоможи!”.

Цій країні потрібні масові розстріли. Масові розстріли журналістів.

::топ-блог::

До вкраїнськіх людностей! Маємо виставити демонстрацію своєї опінії, счо суть є звитяг мілітарних та змагань величніх, дідів та прадідів наших, з УПА та інших сукупностей під верховіддям великих очільників С. Бандери та Р. Шухевича, суть в тому є, счоби наші дочки та дружини мали змогу, є то, вільно та без обмежень ексьпонювати жіночі принади свої за шкльом на Амстердамсчині. Счиро ваші честь знаємо, мальороси европейські (і ніколи не плютайте нас з мальоросами москальськими, бо ми є цівілізьовані і патрійоти!). Слява Вкрайні! [link].

Коли я чую що “Україна не бордель”, у мене завжди виникає питання “а що тоді бордель”? Те що щоліта наш Крим окупують московські проститутки-заробітчанки мені особисто жодних національно-свідомих перверзій не додає.

Ми живемо в країні де друга особа держави тримала порновідеосалон та займалась організацією банно-саунного дозвілля для партнерів П. Лазаренко, де з розпустою борються повії, а патріотизм виставляють пекучим бажанням пошвидше десуверенізувати свою державу віддавши її під владу марсельських негрів, цюріхських арабів та брюссельських євреїв.

Люди які не мають планів мити унітази в ЄС, вже мають готуватись стати білою меншістю. Помірний сурвівайл - традиційна політика виживання на цій землі. Будуйте високі паркани, оточуйте їх колючим дротом та протипіхотними мінами, копайте бомбосховища та з’єднуйте їх підземними ходами із залитими з портаменту дотами. Завжди тримайте в коморі п’ятирічний запас набоїв та консервів. Слідкуйте за прострілюванітю периметра, завжди тримайте змащеними свої особисті кулемети та системи залпового вогню типу “град”. Привчіть себе до думки, що кулеметна вишка такий же атрибут приватного будинку як супутникова тарілка, пара-трійка поросят в сараї та важкий потужний позашляховик. Святе письмо на якісному папері, помповий дробовик та повна діжка соляної кислоти для надміру нав’язливих гостів та представників влади.

Ну і звичайно демо-сайт для західноєвропейських сірих мишок, середньоазійських мавпочок, та скутих чеченським засиллям білих росіянок.

“Подивись, це мій будинок. Це моя гвинтівка. Це мій особистий Т-34 (рік тому відновив). Це моє особисте радіоізотопне джерело енергії. Це моя персональна армія з 23 нащадків, це мої добермани, це мій гарем, а це мій євнух. Можливо ми не найкращі білі європейці в історії, але ми останні білі в Європі. Живі анахронізми”.

::топ-блог::

Знаєте, колись я такі вибрики хохлушок [link] називав “провінційним фемінізмом”, але потім припинив. І знаєте чому? Фемінізм сам по собі таке недолуге бабське явище, що додавати якісь референтні індекси до цього слова беззмістовно. Це як побачивши лайно, назвати його “бридким лайном”, одразу виникає питання: а існує не бридке лайно? Існує якесь спеціальне висококалорійне, високоестетичне, приємне лайно, яким какають єдинороги і яке складається з метеликів та пахне фіалками?

Ось тут теж саме. “Провінційний фемінізм”? Куди тут тулити додаткові характеристики, якщо слово “фемінізм” вже є? І справа не в пайнті, і не в червоному кольорі на сірому фоні, і не в недолугих шрифтах, і не в абсолютно комедійній фігурці в лівому верхньому кутку (який дизайн! яка композиція! я зараз кінчу!), це в кінці-кінців можна вибачити, адже криза, адже зважаючи на відсутність грантів багатьом молодим активісткам-феміністкам доводиться займатись більш прозаїчними речами [link] ніж різні там фотошопи, корелдрафи і тридемакси. Мене цікавить абсолютно інше: під час громадянської чи зовнішньої війни, коли кожну з цих талановитих дизайнерок буде користувати по роті бухої солдатні, чи будуть вони зачитувати молодим бійцям Всезагальну декларацію про права людини? Чи почує піхотний Ванька чи комісар Ачгі цитати з Рози Люксембурґ щодо пролетаріату та жіноцтва як споріднених в експлуатації класів? Чи будуть вони за пару місяців, виношуючи у своєму лоні невідомого сина дивізії, думати про неприпустимість продовження реплікування гендерних шаблонів у масовій культурі?

Це я до чого? З фемінізмом не треба боротись. Фемінізм треба любити та розвивати. І знаєте чому саме так? Бо в нормальній популяції він не виникне. Фемінізм це демаскуюча ознака того, що самці цієї конкретної нації перетворились на шмаркатих рохль. Приїдь в конкретну країну, подивись на білборди і якщо побачиш “Молдова не бордель” та “Стоп насильству в сім’ях”, одразу побачиш поряд орди чурок, ссикливих недочоловіків-аборигенів на вулицях та іноземців що кажуть їм в обличчя “у вас найкрасивіші жінки у світі”. Фемінізм дуже корисна річ, якщо ти його побачив поряд - значить час починати війну. З іншою державою або громадянську. Сер Чарлз Роберт Дарвін правий, тільки в постійному кривавому відборі може зберігатись порода.

::топ-блог::

Карл Гюстав Юнґ - одна з ключових фігур у психоаналітичному русі ХХ-го століття, найталановитіший учень Зіґмунда Фройда, що отримав від вчителя навіть більшу анафему, ніж Альфред Адлер (розробник теорії комплексу меншовартості). Юнґ - автор геніального асоціативного методу (який дідусь з сигарою нєвозбранно упіонерив в учня), перший розробник домінантної зараз гіпотези про походження шизофренії, під кінець життя - напівбожевільний містик, алхімік, ідеолог “денацифікації” німців засобами психологічного маніпулювання свідомістю (що особливо пікантно зважаючи на те, що в психологічному русі до другої світової, він вважався креатурою партії Гітлера).

Скажу чесно, в Києві основним спеціалістом по юнґіанському чосу в політиці вважається моя мати, тому я лізу не в свої сфери. Але таки відкрию секрет: з моменту виходу Ю. Тимошенко з континууму напівмаргінальних політиків третього ешелону (т.ч. десь в проміжку між “миттям підлоги в штабах Ющенко” і зорганізованою партійною клакою кампанією з подання її на пост голови уряду), мене не залишає тонке відчуття наявності казково-архетипічних мотивів у поведінці громадянки Григян. І ось нарешті осяяло. Подивіться на ці картинки:

Перша це діючий прем’єр, кандидат у президенти Ю. Тимошенко, друга це старуха з мультфільму 1950-го року, зробленому по мотивам поеми О.С. Пушкіна “Казка про рибака та рибку”. Ви не знаходите якусь неймовірну схожість?

“Казка про золоту рибку” Пушкіна (як і її прототип у братів Гримм) це історія про жіночу алчність, ненажерливість та закономірний результат такої поведінки, який чекає кожну представницю прекрасної статі, що не здатна тримати темну частину своєї природи під контролем. Історія життя Юлії Тимошенко настільки просякнута цим казковим мотивом, що кінець її не викликає ніяких сумнівів.

Результат закономірний завжди. Всю історію людства всіх “володарок морських” чекала одна доля. І ми всі знаємо що за доля чекає на новітню героїню народного епосу. “Цей звук неминучість, містер Андерсон”. Другий тур? А може все ж ганебний програш, з відставанням від Богословської та долею відсотка різниці з Супрун? Лузер це завжди погана ставка, лузерша - ще гірша.

::топ-блог::

Увага! Сенсація!!! В Інтернет знайдено місце де Юлія Тимошенко не бреше. Цим місцем є майже офіційний твіттер Юлії Володимирівни [link]. Хоча з міркувань цензури Юлія Володимирівна і ставить в деяких місцях крапки, але все зрозуміло і так.

Наприклад, ось як прокоментувала пані прем’єр стан співпраці з МВФ:

Співпраця з МВФ - го&..

Важко не згодитись з панянкою високопосадовцем, ситуація з МВФ повне “го&..”. В принципі ми в “го& ..” не тільки з МВФ.

А ось як описала Юлія Володимирівна ситуацію з виплатою податків авансом:

Кабмін дозволив “Е ..

Абсолютно згоден з прем’єром, що-що, а ось “Е ..” податкова в Україні вміє.

Повертаючись до МВФ, ось як прем’єр пояснила напрямок куди був направлений останній транш Фонду:

900 млн. доларів – на п..

На “п..” Юлія Володимирівна це не те слово, скоріше “пішов по п..”.

Правда є й інші напрямки використання коштів Міжнародного Валютного Фонду:

Юлія Тимошенко сп ..

Охоче вірю, “сп ..” Юлія Володимирівна завжди вміла.

Ну і на останок трошки самокритики:

Юлія Тимошенко за ..

Не можу не згодитись Юлією Володимирівною, ви не тільки себе “за ..”, ви всю країну “за ..” тим що податкова підприємців не спиняючись “Е ..”, гроші ідуть по “п..”, тому-що ви дуже любите їх “сп ..”, аж поки всі ми не опинимось по вуха в “го&..”.
ЩЕ:
Дякую за підказку @DickSand [link] який відкрив мені очі на те, що багаті теж плачуть Вона теж іноді каже правду.

::топ-блог::

Малобюджетна п’єса в трьох частинах з мистецтвом, насильством та елементами содомії у фіналі.

Сцена Перша.

Ліфт. У ньому Пасажир і Блоґґер. Блоґґер затишно примостився в кутку ліфта, розстібає ширінку і починає мочитись.

Пасажир: Що ти робиш?
Блоґґер: Я мочусь в ліфті.
Пасажир: Навіщо ти це робиш?
Блоґґер: Я кидаю виклик суспільству і звертаю увагу на проблему відсутності громадських вбиралень.
Пасажир: А якщо я зараз тебе переїбу?
Блоґґер: Це буде беззаконня і порушення моїх прав.

Пасажир перейобує Блоґґера, Блоґґер з криком “ой-лишенько-як-так-можна-з-митцем-я-зараз-доповім-в-міліцію” тікає залишаючи за собою вологий слід.

Сцена Друга.

Кабінет дільничого міліціонера. У ньому розмістились Блоґґер що смердить власною сечею, задоволений собою Пасажир, Дільничий міліціонер, поняті офісний службовець Хом’ячок та молодий журналіст Бурундучок).

Блоґґер: Цей огидний плебей мене вдарив!
Дільничий (до пасажира): Це правда?
Пасажир: Не зовсім, я його не вдарив, а переїбав.
Дільничий: Навіщо ви це зробили?
Пасажир: Він сцяв в ліфті!
Дільничий (до Блоґґера): Це правда?
Блогер: Не зовсім, я не сцяв в ліфті, а проводив перфоманс!
Дільчий: Що таке перфоманс?
Блоґґер: Це коли сциш в ліфті.
Дільничий: Так в чому порушення?
Блоґґер: Він порушив моє право кидати виклик суспільству!
Пасажир: Ти кинув, я прийняв, які проблеми?
Хом’ячок (патетично): Це самосуд, беззаконня, пригноблення митця плебсом!
Дільничий: Ну тоді оформимо арешт за сцяння в ліфті.
Хом’ячок (патетично): Це репресії, жорстокість, пригноблення митця системою!
Бурундучок (до дільничого): Не рекомендую вам це робити, ви тільки розкрутите перфоманс!
Дільничий (розгублено): Якщо я зараз його не покараю, то він припинить?
Хом’ячок: Звичайно ні.
Бурундучок: Він митець.
Блоґґер: Як ви смієте таке вимагати, я маю право на вільне висловлення своїх переконань!
Дільничий: Так він більше не буде сцяти в ліфті?
Хом’ячок і Бурундучок (хором): Звичайно буде, він митець, це перфоманс.
Блоґґер (задумливо): В наступний раз ще й насру. Так концептуальніше.
Дільничий: Громадянине Пасажир, до вас питань більше не маю.

Сцена Третя.

Кабінет дільничого. Пасажир виходить. Дільничий зачиняє двері на замок, ховає ключа в кишеню, підходить до столу й витягає з шухляди гумовий кийок.

Хом’ячок: Що тут відбувається?
Бурундучок: Не забувайте про конституцію!
Блоґґер: У нас є права!

Дільничий (змащує кийок вазеліном): А тепер ви троє, зняли штани та стали раком.

Блоґґер, Хом’ячок і Бурундучок (хором): ЩО ВИ ЗАДУМАЛИ?!!

Дільничий: ПЕРФОМАНС.

::топ-блог::

Цікаво б було провести конкурс підписів до світлини. Наприклад:

+ Сучка в наморднике
+ Педофілія заразна
+ Панікуй! Грабуй! Їби дітей!
+ Ви всє умрьотє, а вона працює
+ Спонсор показу СП “Оптима Фарм” і особисто Бодя Губський
+ Подивись в ці очі, нахуй тобі та економіка?
+ Ти їй заважаєш, помри курва!
+ Чєбуратор возвращаєтся
+ Наморднік Louis Vuitton
+ Кожен з вас має донести до кожного селища і міста частинку цієї доброї прекрасної інфекції…

ЩЕ:
Те що ви засрали мій rss закликами не панікувати, викликає у мене паніку.

::топ-блог::

“Від сьогоднішнього дня під контроль беруться всі аптеки країни. Для кожної аптеки буде встановлений мінімальний пакет, який мусить бути в кожній аптеці, що стосується профілактичних засобів, ліків, а також медичних масок”, - заявила Тимошенко .

“Крім того, в аптеках ми будемо контролювати не тільки наявність цих пакетів, але і ціни, які мусять залишитися на рівні тих, які були тиждень тому”, - попередила прем’єр.

За словами Тимошенко, “якщо в якійсь аптеці не буде необхідного набору ліків, захисних засобів, а крім того профілактичних засобів, якщо буде хоча б на одну копійку підвищено вартість – у тих аптек будуть забиратися ліцензії, невідкладно” [link].

Амбіційні спроби Юлєчки перерозподілити ринок роздрібу тривають. Спочатку заборонити цінам на ліки рости, а потім ВНЄЗАПНО отримати дефіцит. Скоро почнемо боротись з “укриватєльством” аспірину.

Ваші ставки, коли аптеки почнуть закриватися?

::топ-блог::

У мене є питання до вас друзі, що є Ющенко?

Ющенко гонор? Ющенко це смирення? Ющенко це спалах віри? Ющенко це розчарування?

Ющенко це згадка про тих нас, що жили п’ять років тому?

Ющенко це мрія про таких вас, що будуть жити п’ять років по тому?

Ющенко це надія? Ющенко це безвір’я?

Ющенко це світло ,чи це бруд?

Ющенко це Ющенко, чи це Ющенко?

Що значить для вас цей флегматичний бухгалтер зі звичками середньовічного київського князя, ідеями європейського відродження й його української версії - “просвіти” і пафосом державницьких змагань двадцятого сторіччя?

Апостол чи лжепророк?

Державний діяч, чи чергова бридка хохлополітична авантюристична істота?

Наївний бовдур чи юда?

Ющенко прийнято хулити. Ющенко прийнято обливати багном. Ющенко прийнято соромитись.

Про Ющенко прийнято згадувати зі зневажливими нотками в голосі.

Але що стоїть за цим?

Наклеп. Брудний, нахабний, беззмістовний наклеп.

Жодного підтвердженого звинувачення. Жодної підтвердженої підозри. Жодного жодного.

Осадочок-то лишився.

В ваших душах.

В ваших серцях.

В ваших мізках.

Знаєте чому я зараз за Ющенко, хоча на початку 2005-го із задоволенням чавив спроби створити навколо нього культ особистості?

Бо я не люблю коли людей оббріхують. Будь-кого, будь-коли. А Ющенко облили помиями які не мали ніякого стосунку до реальності. Осадочок. І він мене бісить.

Я не можу здолати чіткого відчуття що з сучасним відношенням до Ющенко мене жорстко наєбали. А ви?

::топ-блог::

Проектом також пропонується зобов’язати споживачів телекомунікаційних послуг у разі виявлення в мережі Інтернет-контенту, пов’язаного з насильством, дитячою порнографію, проявами расової і національної нетерпимості та тероризму, пропагандою наркотиків, порушенням прав інтелектуальної власності, повідомляти про це провайдерів телекомунікацій і/або правоохоронні орган [link].

Спочатку вони вирішили зобов’язали кур нестись більше заборонити лікам рости в ціні, а тепер це. Недоносітєльство, рідненьке.
ЩЕ:
Якщо побачите в мережі фотки де бридкі неповнолітні збоченці цинічно ґвалтують депутатів Блоку Юлії Тимошенко - негайно повідомляйте правоохоронним органам.

Теж стосується випадків полювання селян-виродків на депутатів цієї шановної організації. Юра буде вдячний.

::топ-блог::

Цікаво було б дізнатись думку собакойобів з приводу того, що робити з псами що 15 жовтня у Донецьку загризли 7-ми річну дівчинку [link]?

Зловити, каструвати і знову відпустити? А ще краще зловити дітей… то діти-збоченці депутатів ґвалтують, то на песиків нападають. Куди дивляться чарлдфрі?

::топ-блог::

::топ-блог::

- По-перше, вона все бреше бо я не брала у неї чашку!
- По-друге, вона все бреше тому бо вона дала мені вже тріснуту чашку!
- По-третє, вона все бреше бо я віддала їй абсолютно цілу чашку!

Хронологія виправдань БЮТ:

1. Колісніченко чекає вбросу на себе компромату (ага, тоді виходить “факір бил пьян і фокус нєудался” і “дєдушка бабушку опєрєділ”).
2. Жінка шантажує головного підозрюваного вимагаючи квартиру (квартиру вона отримала, тому не зрозуміло чому шантажує).
3. Ця жінка - божевільна (ага, божевільна що шантажує задля квартири, тут “одне з двох”, або божевільна, або розсудливе стерво).
4. Помста технолога Яценюка (Вова сцяв в рота чиїмось мамам вже відносно давно, було лише питанням часу, коли він лажане. Та й назвати сцяння вірусняком ніхто не забороняв).
5. Спроба вкрасти землі Артеку (угу, в зв’язку з тим що Артек - ласий шматок, ми маємо вірити його персоналу наслово).
6. Передвиборчий вброс (1999 рік - вибори; 2000 рік - рік після виборів; 2001 рік - рік до виборів; 2002 рік - рік виборів; 2003 рік - рік після виборів й рік до виборів; 2004 рік - рік виборів; 2005 рік - рік після виборів і рік до виборів; 2006 рік - рік після виборів, рік виборів, рік перед виборами; 2007 рік - рік виборів, рік після виборів, рік перед можливими виборами; 2008 - рік після виборів, рік можливих виборів, рік перед виборами; 2009 рік - рік після можливих виборів, рік виборів, рік перед можливими виборами; 2010 рік - рік після виборів, рік можливих виборів… etc. Назвіть мені хоч один рік, коли не можна задати питання “чому саме зараз?”).
7. Березовський (одразу видно що москалі рулять кампанією Тимошенко, коли це робили хохли, роль Березовського виконував Фірташ. Згадую як з кайфом БЮТ мочив говнореволюцію бо “її фінансував Березовський”. А ще згадую страшного зв’язкового баоБАБ Жванію, який мочить Ющенко вже не приховуючи зв’язків з БЮТ).

Окремо винесу дисципліну спецолімпіади “Блок Юлії Тимошенко моралізує“.

1. Ах, як так можна, це чорний ПіаР! (”Син Бога”, “Дапашліви”, “Жидояценюк”. Коли партія що славиться чорним піаром, моралізує про чорний піар, це значить що вона соснула хуйца).
2. Таємниця слідства! (Коли цим аргументом користуються журналісти, доставляє особливо. Скільки років тематичного скиглення, і ось ви полюбили “таємницю слідства”. Разом з такими темниками треба ставити цінники. Бо шльондра що не приховує свою оферту, хоч повагу викликає).
3. Презумпція невинуватості! (Щось не помічав я, як ви говорили про неї коли мочили дєтолюбівого Казбєка, а він лише трахав малолітню блядь. Також не помічаю вашої любові до цього правового конструкту, коли ви пишете про чергового мажора який збив чергову велосипедистку. Тут або одне, або інше).

Ну й на останок: “Бідні діти!”. В цьому нашому ЖЖ головний ханжа- я. I am the master of the C.L.I.T. Remember this fucking face. Whenever you see C.L.I.T., you’ll see this fucking face. I make that shit work. It does whatever the fuck I tell it to. No one rules the C.L.I.T like me. Not this little fuck… none of you little fucks out there. I AM THE C.L.I.T. COMMANDER! Remember that, commander of all C.L.I.T.s! When it comes down to business, this is what I do. I pinch it like this. OOH you little fuck. Then I rub my nose with it.

В політикумі нам вистачить Тимошенко з її інтонаціями сільської вчительки української мови молодших класів, та звичкою звинувачувати інших у тому, що робить сама, особливо якщо вони цього не роблять. Всі сторони срали на цих дітей. Тому давайте без моралізаторського піздєжа. Якщо заради того, щоб взяти за жопу недоторканних виродків треба протягнути цих дітей крізь м’ясорубку, то велкам малюки до нашої гостинної м’ясорубки. Вони ґвалтують - Вона кришує. І “Вона” наразі - дійсно Україна як держава (слів защітан, до-речі).
ЩЕ:
Кой-кому. Багато треба було мати мізків, щоб в день візиту Тимошенко до Папи вкинути звернення до нього з проханням примусити Тимошенко віддати під суд можливих педофілів? До-речі, як прикид, так і наступний “таємний візит у “православний Єрусалим” - рідкісне убожество.
ЩЕЕ:
Палитесь як діти. Наразі здивував тільки Отар Довженко. Ніякої лінії партії. Я щось пропустив?

::топ-блог::

Новий борець з педофілами явився нам. Я не жартую.

У Верховній Раді зареєстровано законопроект, яким передбачається процедура хімічної кастрації педофілів.

Автором цього проекту є регіонал Володимир Сівкович [link].

Після того як Танєчго™ оголосила що “серед педофілів можуть виявитись депутати всіх кольорів веселки”, я все чекав у кого першого здадуть нерви і він запропонує щось таке радикальне в боротьбі проти педофілів. ПодивітьсяНаЦеОбличчя™:

Депутат як би питає у тебе, чи не хочеш ти цукерика?

Шановний народний обранець, повністю підтримую вашу ініціативу, але висуваю зустрічну пропозицію: ввести в Україні хімічну кастрацію депутатів Верховної Ради на час виконання ними депутатських обов’язків. Нічого особистого, тільки засіб профілактики…
ЩЕ:
Персонаж той самий, що бачив як в діоксинові аналізи Ющенко підступно застромляв брудного хуя Вашингтонській обком. За закон про зберігання порнографії голосував. Автор законопроекту “2327/П 09.02.2009 про прийняття за основу проекту закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за правопорушення відносно дітей)”. Ну ви все зрозуміли…

::топ-блог::

::топ-блог::

Ну ви мабуть вже у курсі, про одного депутата від БЮТ ходять негарні розмови [link] (обережно, там паляться юлєботи). Не знаю, чи справжній документ і чи реальні факти у ньому викладені, але вставлю свої п’ять.

Депутат фракції Блоку Юлії Тимошенко Уколов Віктор Олександрович відомий в цих наших інтернетах давно. Запам’ятався він спробою протягнути закон про Інтернет-рекламу. Спочатку на підставі того, що в банерах використовують фотографії політиків (sic!) без їх дозволу, а потім, коли йому на пальцях розклали що це туфта, на підставі… страшної дитячої порнографії яка заполонила інтернет-простір неньки (про деталі епічної боротьби Уколова з дитячою порнографією можна дізнатись тут [link]). Як на мене, це дуже типово: коли треба протягти якийсь дебільний закон згадують про педофілів. Але законодавча активність депутата мене таки зацікавила, тому я пішов на його радівську сторінку і подивився чим ще прославився народний обранець. Всього депутат подав 16 законопроектів [link]. Крім власне:

1. 3126 08.09.2008 про Інтернет рекламу

Він також накатав:

2. 4292 31.03.2009 про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (щодо забезпечення влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування)

3. 3271 25.05.2009 про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо протидії розповсюдженню дитячої порнографії)

4. 4002 03.02.2009 про внесення змін до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (встановлення відповідальності за невиконання обов’язків щодо подальшого догляду за народженою або усиновленою дитиною)

5. 2049 12.02.2008 про внесення змін до Закону України “Про рекламу” (щодо запобігання реклами проституції)

6. 2716 07.07.2008 про внесення змін до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (щодо запровадження щомісячної державної соціальної допомоги)

7. 2717 07.07.2008 про внесення змін до Закону України “Про відпустки” (щодо права на відпустку по догляду за дитиною для батьків-вихователів та одного з прийомних батьків)

Ну і не дуже тематичне, але теж підозріло близьке до теми:

8. 3243 02.10.2008 про перевірку фактів перешкоджання здійсненню професійної діяльності журналістам газети “Молодь Черкащини”

Половина депутатської діяльності цього слуги народу, присвячена діткам. Загальний висновок: таки так, депутат Уколов дійсно заклопотаний дітьми. Ми всі віримо що у гарному змісті. Віримо. Ага.

ЩЕ:
Пам’ятаєте закон щодо кримінальної відповідальності за зберігання порнухи? За нього він також голосував. Що символізує.

::топ-блог::