Юля Тимошенко попросила кредит на ПодоланняНаслідківСвітовоїФінансовоїКризи™ у Північної Кореї. Варіант з Зімбабве розглядається.
Половина Києва в надписах від руки «эти садитски воздействуют на нас на расстоянии, уродуют, убивают нас». Одразу уявив секту гомиків-конспірологів-женофобів та їхній маленький майнкампф. Цікаво люди живуть, а це ще не осінь.
Хроніки економічної кризи: народ вже не тільки активно розкрадає будмайданчики, але й взявся за фабрики і заводи. Людям що займаються продажем різного залізяччя, почали носити деталі промислових механізмів. І це прекрасно.
Довбана мода, у Києві відсотків двадцять дівчат ходять без бюстгальтерів. Погана осанка це некрасиво, але терпіти можна. Соски що стирчать з під маєчок, це провокація зґвалтування, але теж терпіти можна. Але дівчата з поганою осанкою у яких стирчать соски, це вже естетичний шок.
В зомбоящику знову у фаворі астрологи, на книжкових розкладках полиці заповнені опусами про йогу. Нульові закінчуються дев’яностими.
38-й маршрут автобуса. Сітілаз. В пробці, від спеки чи нудьги дівчинка в короткій спідничці що сидить над колесом, розсуває ноги. Про відсутність білизни чи то забула, чи то забила. Згадав Ніцше: «якщо довго дивитись у прірву, то прірва подивиться на тебе». Прірва на мене подивилась, я підморгнув прірві. Коліна зсунулись.
Визначати що уряд штампує гроші дуже просто, продавцям все важче дати решту з новеньких хрустких купюр великих номіналів.
«Хочу забеременеть» голосно каже дівчинка №1 в маршрутці на борщагівці, «но мой урод интересуется только играми на компе, а у тебя как?». «Нормально» каже дівчинка №2, «мой мальчик всего на пол года моложе меня». «Окей» каже дівчинка №1 і просувається до виходу, «мне скоро выходить». «Облей чем-то монитор» каже дівчинка №2, «обычно помогает».
Київ це місто де простір і час злились утворивши новий континуум. Тут відстань вимірюють не метрами, а час не хвилинами. Все вимірюється пробками.
- Ти далеко?
- Зараз в пробці на московський площі, залишилось ще дві.
- Скоро будеш?
- Пробка на кардачах і тянучка на біля волинського.
Ейнштейн дивиться на Дениса Басса як на лайно.
не можу згадати, 38-й це де?
ломоносова-червоний корпус як згадаю.
Стовідсотково в меморіз, феєрично написано