Зараз читаю книгу про радянський союз і зіткнувся з цікавим мотивом: радянський інженер отримує зарплату 110 рублів і витрачає дві третини її на «якісне імпортне взуття». І виникло у мене питання, як це співвідноситься з сучасним рівнем. Для початку візьмемо 110 рублів, для краси врахуємо «тринадцяту зарплату» і отримаємо 120 рублів, дізнаємось у скільки обійшлись модні шкари цьому самому інженеру – у 80 радянських рублів. Подумаємо, що це за взуття. Цілком логічно що це явно не взуття з страусячої шкіри. Найімовірніше модні капці це або: 1. взуття з «країн соцтабору» (по-типу Угорщини чи Польщі), або 2. найдешевше взуття з «капстран» (капіталістичних країн). т.ч. «модне взуття» радянського інженера це щось з циклу сучасного дешевого китайського чи турецького взуття. Скільки воно коштує? Приблизно 70-80 гривень. Робимо висновок: 70-80 гривень це приблизно еквівалентно радянським 80 рублям.
Перевіряємо гіпотезу. Що ще одягає радянській інженер? Моднявий радянський інженер одягає модняві «імпортні» шмотки. Де від їх дістає? У «комісійках» (комісійних магазинах). Що таке «комісійний магазин»? Комісійний магазин це сучасною мовою «секонд-хенд». т.ч. заможність по-радянські це можливість дозволити собі носити обноски.
Перевіряємо ще раз. Як харчується радянський інженер? А харчується радянській інженер: 1. з магазинів 2. з власних чи родичів із села городів.
З сільський городів зараз в містах харчуються тільки ГМО-параноїки та різноманітні «понаєхі».
В радянському магазині в найкращі часи було три сорти вареної ковбаси, два сорти копченої, набір консерв, черствий хліб та синюшна курка що загинула природною смертю від старості. Хронічно зелена варена ковбаса вироблялась з туалетного паперу (чи іншого аналогу сучасної ГМО-сої), копчена невідомо з чого, а з чого вироблялись радянські консерви ви ніколи не захочете дізнатись. За рівнем якості продукції, в сучасній Україні можна знайти аналог радянських «гастрономів», це нелегальні магазини з продажу прострочених продуктів харчування що іноді виникають біля великих мереж супермаркетів .
Але тут теж не все так просто, як ми вже вирішили, дві третини своєї зарплати радянський інженер витратив на взуття, тому навіть радянська «просрочка» йому не по кишені. Який вихід? А він є, дешева як невідомо що «столовка»!
О! Столова, як багато у цьому слові. Гидкий напій під іменням «компот з сухофруктів», чай що зроблений у немитій каструлі з під супу, цей самий суп що приготований з червивого м’яса, гнилого луку, примороженої картоплі (з лушпайками), напівм’якої моркви та кислої капусти. Смердюча котлета. Перлова кашка. Вже потекли слинки? Я довго думав знайти аналоги радянських столових в сучасній Україні. Ні мівіни, ні недоїдки на задньому дворі ресторанів ніяк не можуть зрівнятись по рівню якості з гастрономічними дивами радянських столовок. Але таки знайшов. НІЧЛІЖКИ з безкоштовною прикормкою. Рівень харчування ДОВОЛІ ЗАМОЖНОЇ РАДЯНСЬКОЇ ЛЮДИНИ ВІДПОВІДАЄ РІВНЮ НІЧЛІЖКИ ДЛЯ БОМЖІВ.
Ну і на останок про нерухомість. Один з улюблених аргументів совкофілів – «давали квартири» і «багато будували». Тут у мене завжди виникає питання «якщо в радянському союзі багато будували, то чому при скороченні населення навіть під час недавнього будівельного буму у нас досі не вистачало житла? Звідки взялись нам у спадок всі ці «квартирні черги» шаровиків-затєйніків?». І тут розгадка проста – безблагосність. Справа в тім, що навіть у часи Хрущова абсолютна більшість жителів міст мешкали у: 1. бараках 2. комуналках 3. общагах. Це значить, що навіть частина кімнати для радянської людини була розкішшю і саме в комунальній кімнатці жив наш радянський інженер. Більш того, навіть цим клаптиком під дахом він не володів, а ВИНАЙМАВ у ЖЕК.
Таким чином, проаналізувавши рівень життя радянського інженера як представника середнього класу радянського союзу, ми приходимо до цікавого висновку: радянській інженер отримував у місяць біля 120 гривень, витрачав дві третини зарплати на найдешевше взуття, коли мав гроші харчувався з магазинів простроченої продукції, коли не мав знаходився на утриманні у родичів з села чи харчувався у нічліжках, одягався у секондхенді і проживав винаймаючи житло разом з десятком таких же невдах як він.
Висновок: середній забезпечений клас в радянському союзі навіть за сучасними українськими поняттями відповідає рівню БОМЖІВ.
У вас ще не виникло бажання каструвати соціалістів? Не хімічно, а іржавими ножицями.
::топ-блог::
Наклеп. Брудний, нахабний, беззмістовний наклеп.
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/community.gif){kind=small}
![говнодемотиватор [link]](http://none-smilodon.kiev.ua/consumer-society.PNG){kind=link}