Цікаво, хто з молодих, принципових, непідкупних та безкорисливих активних активістів спиздить касу в цей раз і як всі інші непідкупні безкорисливі будуть тепер пояснювати за що його ненавидять?
ЩЕ:
До-речі, якщо понизити прохідний бар’єр до 0,4% (1/250), то вся опозиційна шваль розбіжиться від Яценюка з Турчиновим зі швидкістю розбігання галактик у всесвіті. І ПАРЕ в оргазмі. Підстава donbass-style.
.
Варяжка феєрична як ніколи.
ЩЕ:
Розродився Політсхемою [link]. Народив новий значок:
Здогадайтесь, хто [link] це?
.
Українська блогосфера на третину складається з грантожерів, божевільних та інших духовного богатих особистостей що гніздяться на блогспоті, ще на третину з монетизаторів що вчать один одного як монетизувати україномовний блог, і ще на третину з фейсбуку який цікавий тільки фейсбуку. Під водою всього цього як айсберг сидить лайвджорнал, що перманентно недовмирає, але який все ще можна читати без блювотного рефлексу.
Колись крім всього цього було таємне товариство Google Reader, але потім злий ZOG перетворив Share на G+ щоб давати більше й мережа обфейсбукилась і знову не відновилась.
Саме тому можна сказати які блоги українською мовою більше не потрібно створювати.
10. Десяте місце у нашому чарті україномовних блогів, які більше не потрібно створювати, це українські соціальні мережі.
Колись люди робили портали, потім стартапи, тепер соціальні мережі. Так, у вашої дружини смішна кількість френдів у фейсбуку. Так, там немає нормального україномовного інтерфейсу. Так, ваша дружина з допомогою вашого секретаря може написати щось українською.
Я знаю, що ви маєте трохи безкоштовних метролайтів. Але не робіть більше «нові українські соціальні мережі». Якщо дружина продовжує набридати, купіть їй трохи френдів. Це коштує дешевше і не розпорошує україномовну аудиторію.
9. На дев’ятому місці нашого хітпараду блог на сайті новин.
У вас є автор. Або не автор, а знайомий чиновник. Або не чиновник, а політик п’ятого ешелону. Або не нікому не потрібний політик, а журналіст якому набридло зватись журналістом і він назвався аналітиком.
Так, вони кропають статті і надокучливо просять повісити це на першій сторінці.
Виділити прямокутничок на якому змінюються фотки і назви статей можна, але будь-ласка більше не робіть цього.
Краще вже привчить їх до стенделонів і ставте зовнішні посилання.
8. Корпоративний твіттер.
У вас є компанія, є власний твіттер, є знайома, у знайомої є син-студент, а у сина-студента є багато часу щоб безкоштовно вести твіттер. «Саме час зробити корпоративний твіттер!» – скажете ви.
«Зупиніться!» – скажу я. Ваша компанія торгує товарами та послугами, а не фолловами. Ніхто (навіть студент) не читатиме ваш твіттер. Ніщо і нічого не «розкручується» через твіттер. Ніхто (навіть ви!) не купить у твіттері футболку з лого вашої компанії.
Ви надокучливі. Зникніть і займіться роботою: навчиться нарешті продавати ваш чортів ламінат.
7. Блог чиновника на державному сайті.
Ви помітили, що якщо взяти всі листи і звернення пресс-служби від вашого імені і викласти адресою blablabla.gov.ua/blog, то вийде блог?
Не ви перший. Той поодинокий коментар з доносом на голову района не свідчення вашої популярності, а гарно замаскований спам. Тицьніть на посилання автора… вау, порнографія! Q.E.D. закрийте це неподобство, у секретарки є купа іншої роботи.
6. Новий ЖЖ.
Уявіть, я прийшов на могилу вашої бабці, викопав її труну, постукав туди і чекаю коли вона додасть мене у взаємні френди. Дурість?
Так чому ви лізете на livejournal.com? Там вже всі один-одного давно знають, всі на віки перефренджені і перебанені, й всі можуть з точністю до крапки передбачити що напише інший за тиждень.
І тут ви зі своїм рилом-с. Скільки розумових зусиль піде на те, щоб обговорити чий ви віртуал? Скільки разів у вас запідозрять тролля і спам-робота? Ви не Лара Крофт, ці мерці не хочуть «свіжої крові». Якщо ви не стали «тисячником» до 2009, то нікому ви вже не цікаві.
Зберігайте тишу на кладовищі!
5. Фейсбук.
«Я з’явився на трьох тіві-шоу, один раз моє обличчя показали у трансляції з палацу «Україна», у мене є знайома-телеведуча. Я селебріті, я маю йти у фейсбук!».
Ні, не маєте. Популярність у фейсбуку цікавить виключно тих, хто хоче популярності у фейбуку. Ваше лизання заду Мустафі Найєму не зробить його вашим кращим другом.
Це огидно, припиніть.
4. Черговий блоґ Макса Саваневського.
Вас звуть Макс Саваневський і у вас є Ідея? Можете не продовжувати, розішліть свій пресс-реліз і не плодіть ентропії. Новини про новий смішний блоґ передрукують навіть якщо ви не зробите новий смішний блоґ.
3. Блог на Блоґспоті.
У вас є активна громадська позиція. Ви голова недержавної громадської організації. Олена Притула та Соня Кошкіна змовились проти вас. У лайвджорнал хами та троллі, у фейсбуку ваша сусідка нижче поверхом.
«Треба віщати і просвіщати маси» б’ється у вашій голові. Зупиніться! Ви звичайний міській божевільний. Пишіть «в шухляду» і може коли ви помрете, ваші спадкоємці щось з цього прочитають перед тим як викинути ваш потворний конторський стіл.
2. Блоґ Обами.
Ви політик, ви хочете більше влади і грошей і ви чули про Барака Обаму? «Барака Обаму обрали блоґґери, час робити Блоґ!» говорите ви Максу Саваневському.
Маячня. Барака Обаму обрали виборщики, а виборщиків обрали негри з Нового Орлеану. У вас є пара десятків мільйонів негрів що живуть в коробках з під холодильників? Тоді навіщо вам блоґ?
1. Блоґ про те, як зробити популярний Блоґ.
- Чорт, – кажете ви – як так вийшло що я не написав це раніше?
- В якому американському блозі була стаття чому не потрібно робити нові блоги?
- А де у нього контекстні посилання?
Якщо це ваші питання, значить ви ведете блоґ про те, як заробити на блоґах. Поздоровляю, вам залишити пиво допити?
Ваш “блоґ” нікому не потрібен крім хлопців що ведуть “блоґи” про “блоґи”. Ніхто не піде на ваш “тренінґ” оскільки не вірить що у вас є гроші більші кишенькових.
Всі відмінно вміють читати російською, можете не перекладати.
Про цей новий тренд в американський блогосфері, ви дізнались з російського сайту. Всі інші також.
Той тернопільській рагуль який зайшов на ваш сайт за запитом «як правильно монетизивувати блог в сопа без додаткових інвестицій» сам збирається відкрити блоґ про монетизацію та SEO.
Будь-ласка, припиніть перекладати статті про мотивацію і почніть заробляти гроші.
Ці 20 доларів цього не варті.
Фініш.
.
Є речі, причинно-наслідкові зв’язки між якими очевидні для будь-кого. Горілка та похмілля. Сірники та пожежі. Секс і діти.
Хоча ні. Причинно-наслідковий зв’язок між вагітностями та встролянням кой-чого у кой-що для багатьох людей не очевидний [link].
Хоча це звісно лірика, мають існувати речі, прямий зв’язок між якими помітить і останній дебіл.
Але існують речі менш очевидні. Для дебілів.
Такими є війни зі спекулянтами і дефіцити. Соціальні програми урядів і безробіття. Соціалізм і карткова система.
Але є речі для розуміння яких треба мати специфічний соціальний статус та певне мислення.
Для прикладу, який зв’язок між новим податковим кодексом та масовими зґвалтуваннями у відділеннях міліції?
І ось тут доведеться розіграти комбінацію у п’ять кроків.
Крок №1. Є такі хлопці – екологи. Екологи дуже люблять екологію. Екологія колись була природою, а зараз стала «екосистемою». Екологи вірять, що люди дуже заважають екосистемі екосистемитись.
Найбільше екосистемі заважає екосистемно екосистемитись двуокис вуглецю. Двуокис вуглецю це такий газ. Він же діоксид карбону. Він же вуглецевий андигрид. Він же два атоми кисню та один атом вуглецю. Валентні електрони у комлекті.
Лірика: Є дві планети, обидві знаходяться у т.з. «зоні Златовласки» (Goldilocks Zone), областю біля зірки в якій з точки зору сучасної науки можливе життя. Атмосфера однієї планети складається на 4% зі страшного потепляючого газу. Атмосфера іншої на 95,32% з потеплячого газу. Увага, завдання: що це за планети і на якій з них температура на екваторі падає до -80 (мінус вісімдесят) градусів по Цельсію?
Правильна відповідь: Земля і Марс. Атмосфера Марсу на 95,32% складається діоксиду вуглецю, а температура на екваторі -80 за Цельсієм.
Оскільки страшний потепляючий газ потепляє, екологи екологічно рятують екосистему від потепляючих валентних зв’язків між двома атомами кисню і одним атомом вуглецю. Для цього вони вигадати папір в Кіото, в якому написано що одні держави повинні платити іншим державам за повітря. Точніше його відсутність. Точніше за відсутність викидів у повітря.
Крок №2. Є такий хлопець – Азаров. Микола Янович Азаров дуже любить гроші. Гроші він віддає пенсіонерам і вчителям. Пенсіонери за це голосують за Миколу Яновича Азарова, а вчителі рахують їхні голоси у виборчих комісіях.
Лірика: Система загалом самодостатня і в нікому окрім вчителів, пенсіонерів і Миколі Яновичі не потребує.
Проблема Азарова в тому, що грошей у Азарова мало. Гроші Азаров отримує шляхом: 1. Уламування Національного Банку надрукувати ще грошей. 2. Взяття кредитів у міжнародних організацій. 3. Узаконеного грабежу, чи юридично «оподаткування».
Грошей Нацбанк надрукував стільки, що скоро для закупівлі масла буде вимагати надати паспорт, справку з ЖЕКу та «сочінєніє на ізбранную тєму». Міжнародні інституції грошей Азарову не дають, а навіть (падлюки!) вимагають повернути частку від вже взятих.
Лишається лише грабіж.
І тут екологи і Азаров знаходять один одного. «Чому б – кажуть екологи – рубити капусту з це-о-два не тільки з Кіотського протоколу, але й зі всіх хто не є Миколою Яновичем Азаровим, пенсіонером чи вчителем?».
Так у нашій історії з’являються Податковий Кодекс та «екологічний податок».
Крок №3. Є такі хлопці – податківці.
Лірика: Грабувати – є така професія.
Податківці збирають податки, які Микола Янович дає пенсіонерам та вчителям за що вони голосують та рахують голоси.
Грошей у Миколи Яновича мало.
А ось Податкового кодексу – багато.
І ось ці хлопці знаходять у цьому кодексі екологічне оподаткування «місць тимчасового зберігання сміття».
«Що це за такі місця тимчасового зберігання сміття?» – питають податковики.
«Та це ж смітникові кошики!» – радісно відповідають вони собі.
Один лист-роз’яснення і в Україні з’являється податок на сміттярки.
Крок №4. Є такі хлопці – підприємці. Як це не неприємно вчителям, пенсіонерам та Миколі Яновичу Азарову, але все що нас оточує робиться цими хлопцями. Якщо назвати їх «спекулянтами» і почати з ними боротись, то починаються дефіцити; якщо обкласти їх податками на соціальні програми, то вони наймають менше людей і починається безробіття; якщо ввести податки на сміттярки, то вони знімають з балансів ці самі сміттярки і на вулицях стає брудно.
Так, після того як хлопці з податкової вирішили що податковий кодекс вимагає екологічно платити за оберігання природи від сміття, в Україні почали зникати урни біля магазинів. Ті самі, з решіточкою для недопалків зверху.
Відповідно комунальні смітники переповнились з приводу чого Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Міністерство екології та природних ресурсів України розродились листами, що їм здається що у кодексі малось на увазі щось інше, а не податок на сміттярки.
Але було вже пізно. Вулиці почали укриватись сміттям.
Крок №5. Є такі люди – Тедеєв Ельбрус Сосланович, Князевич Руслан Петрович, Янукович Віктор Вікторович, Ветвицький Дмитро Олександрович, Царьков Євген Ігорович, Самойлик Катерина Семенівна, Голуб Олександр Володимирович, Ляшко Олег Валерійович та Григорович Лілія Степанівна.
Мінімум один з цих людей педераст, мінімум один син президента, одна є дурепою з пляшкою бензину, а всі інші просто тупі уйобки.
І ось ця опозиційно-провладна шлоєбєнь розродилась законопроектом №9680 від 11.01.2012 [link] про введення штрафів за сміття. Те саме яке з’явилось після того, як підприємці прибрали смітярки, бо податкова вирішила що їх потрібно обкладати податками, бо у держави немає грошей, бо екологи дуже люблять природу яку екосистемно потепляють валентні електрони на марсі.
Ви правильно зрозуміли, відтепер якщо з вашої кишені випав папірець ви цілком зможете познайомитись з нашою рідненькою міліцією з її аккумуляторами змінного струму [link], пухкими мацними пальчиками та груповими зґвалтуваннями у відділках.
Ось так (раптово!) два маленькі атоми кисню і один атом вуглецю перетворились на гумовий кийок у задниці еколога.
Weird Connections, чи не так?
.
Дєвствєнік, свіжоспечений нонкомформіст і здається ще християнин-протестант змінює свідомість:
Людина смішна істота. Її «битійо» настільки визначає «сознаніє», що іноді стає огидно. Я звичайно соціопат, мені важко зрозуміти навіщо взагалі гнутись під соціум. Але цей рівень це щось особливе.
Ну залишився ти без бабла, ну не хочеш ти повертатись у свій сраний Мурманськ, ну кропай ти текстики про преремогу ідеалів Васі Цушко в одному конкретному ОСББ імені «Формалізації права власності». Але жопу лизати навіщо?
Ну от що їх примушує писати всі ці публічні покаяння, листи інтеліґенцій і гнівні доноси? Є якийсь рівень гріхопадіння, на який не здатна людина що сказала «раз нє підарас» [link]?
.
.