Як відомо, російська мова це доволі еклектична суміш слів зі всіх західноєвропейських мов, що їх холопи змогли (чи не змогли) розчути зі слів поміщиків. Так віденський der Maler, який щось там малював пензлем для пана, став «маляр», англійське тістечко cakes перетворилось на «кекс», настирлива вимога німецької «госпожи» пришвидшити пересування (marschieren!) стала «маршем», а здобрена «розгой» вимога містера офіцера ring the bell, стала тією самою «рындою», що вона століття по тому буде з апетитом хрумкотіти мізками блоґґерів.
Саме тому, зустрівши російське слово яке не вдається одразу перекласти людською мовою, я одразу починаю шукати яке саме англійське, німецьке чи французьке слівце міг неправильно розчути, поплутати, а потім спаскудити російський кріпосний XVIII-ХІХ сторіччя.
Операція ця складна й вимагає не просто знання історії наших сусідів, але й як мінімум вміння робити непересічні здогадки і часто пов’язана з множинним перекладом.
Минулий абзац слід читати так: операція ця недоступна для журналіста, бо українських журналістів з IQ більше 70 – троє, при чому двоє з них євреї, а один – Мустафа Найєм.
Це була основна причина, чому виловивши з випуску новин на ICTV чудове слівце «кораблетроща», я цьому чужошмату абсолютно не здивувався. Швидкий гуглінг виніс з тенет тільки висєр по темі Мирослави нашої Варяжки Бердик [link] й підтвердив здогад. «Кораблетроща» це старе-добре російське «кораблекрушение».
Взагалі, корабель це військове судно, тому якщо у морі зіткнулись не черговий російський «Курськ» з черговим американським «Тайфуном», то називати зіткнення двох байдарок чи пари барж «кораблекрушением», це типовий приклад російської мовної кривожопості.
Звичайно, у мові ескімосів існує більше п’яти слів для позначення різних типів льоду, а в деяких африканських мовах є спеціальне слово для позначення присмаку людського м’яса, але якщо в російській мові існує якесь унікальне слово для позначення чогось, що не пов’язано з горілкою, балалайками, матрьошками та речами з побуту виправних закладів, то це слово зазвичай виявляється залученим, або калькованим.
Таким чином, ми маємо: 1. слово «кораблекрушение»; 2. поділ на «судна» (цивільні плавзасоби) та «кораблі» (військові морські одиниці); та 3. чіткий здогад, що тема ця ніяк не пов’язана з кумисом, кобилами, юртами, ордами та іншими реаліями дикої Московії.
Перевірка показує, що поділ на військові і невійськові плавзасоби дійсно існує в англійській мові – warship та просто ship. Оскільки під час перекладу періодично вилазить ідіотизм «Військовий корабель», то слід передбачити, що перекладачі здатні перекладати ship як «корабель». Чи існує в англійській мові складене слово яке починається на ship та закінчується чимось, що натякає на катастрофу? Існує, слово це shipwreck яке складається зі слова ship (судно) й слова wreck (ним позначають автомобільні та авіаційні уламки) чи wrecked (дієслово закінченого минулого часу).
Отже, висновок: кривожопий російський перекладач кривожопо переклав ship як «корабль», wrecked як «крушение», об’єднав їх у кривожопе «кораблекрушение» після чого кривожопий український журналіст кривожопо застосувавши кривожопе слово кривожопо переклав його кривожопою українською.
::топ-блог::
