Як уявляє собі Сергій Лещенко та Мустафа Найєм бидло покупку бурової вишки? Заходить значить Сергій Лещенко та Мустафа Найєм бидло в Інтернетік, набирає в «Яндексі» запит «купить буровая вышка Киев», обрає найдешевшу, клікає на кошик покупок, а ранком його будить дзвінок у двері з ввічливим кур’єром.

- Я вам бурову вишку привіз – говорить кур’єр – Замовляли?
- Так, замовляли – відповідає Сергій Лещенко та Мустафа Найєм бидло.
- Тоді давайте я її розпакую і перевірю – каже кур’єр.
- Ні, не треба – каже Сергій Лещенко та Мустафа Найєм бидло – якщо щось не буде працювати, я відповідно до закону про права споживачів ще два тижні можу повернути гроші.
- Ну тоді підпишіться тут, а я поки гроші порахую – кур’єр починає копирсатися у паперах – двісті п’ятдесят лямів зеленню помножимо на вісім…
- А що, баксом не можна? – питає Сергій Лещенко та Мустафа Найєм бидло.
- Вибачте, нас зараз ОБЕЗ трусить…

Власне кажучи, так чи приблизно так уявляє собі покупку самопідйомної бурової установки Сергій Лещенко та Мустафа Найєм бидло. А ось так це виглядає насправді [link]:

Скандальна вишка скандально височіє над скандальним небом щоб скандально відбути в скандальну Україну щоб скандально добувати скандальний газ…

Це чудове турецьке місто Герисун воно ж Керасунд. Цікаве воно двома речами:

1. за легендою саме звідси римський полководець Лукулл завіз черешню в Італію.
2. саме сюди завіз для збирання свою вишку пан Бойко.

Саме 150-метровий результат другої події, ви бачите на фоні чудового 83-х тисячного міста Герисун, містами-побратимами якого є Сеґае (Японія) та Шекі (Азербайджан).

Вам загорнути?

::топ-блог::

.

###
Дизайнер представил санки эпохи глобального потепления [link]

###

Іноді машина оболванювання потеплістів так кумедно глючить. Костя Болотов, який запустив цю «новину» саме зараз [link], або дуже товстий тролль, або лишиться без премії.

::топ-блог::

.

Цікаво, хто з молодих, принципових, непідкупних та безкорисливих активних активістів спиздить касу в цей раз і як всі інші непідкупні безкорисливі будуть тепер пояснювати за що його ненавидять?

ЩЕ:
До-речі, якщо понизити прохідний бар’єр до 0,4% (1/250), то вся опозиційна шваль розбіжиться від Яценюка з Турчиновим зі швидкістю розбігання галактик у всесвіті. І ПАРЕ в оргазмі. Підстава donbass-style.

::топ-блог::

.

только сегодня как главный редактор научного журнала «Архивы Украины» подписала к печати очередной номер. В нём известная исследователь Мирослава Бердник публикует новые документы НКГБ периода Великой Отечественной войны, среди которых взятый житомирскими партизанами у убитого немецкого офицера приказ Гитлера от ноября 1943 года, приказывающий при отступлении уничтожать все боеспособное украинское население [link]

Варяжка феєрична як ніколи.

ЩЕ:
Розродився Політсхемою [link]. Народив новий значок:

Здогадайтесь, хто [link] це?

::топ-блог::

.

Є речі, причинно-наслідкові зв’язки між якими очевидні для будь-кого. Горілка та похмілля. Сірники та пожежі. Секс і діти.

Хоча ні. Причинно-наслідковий зв’язок між вагітностями та встролянням кой-чого у кой-що для багатьох людей не очевидний [link].

Хоча це звісно лірика, мають існувати речі, прямий зв’язок між якими помітить і останній дебіл.

Але існують речі менш очевидні. Для дебілів.

Такими є війни зі спекулянтами і дефіцити. Соціальні програми урядів і безробіття. Соціалізм і карткова система.

Але є речі для розуміння яких треба мати специфічний соціальний статус та певне мислення.

Для прикладу, який зв’язок між новим податковим кодексом та масовими зґвалтуваннями у відділеннях міліції?

І ось тут доведеться розіграти комбінацію у п’ять кроків.

Крок №1. Є такі хлопці – екологи. Екологи дуже люблять екологію. Екологія колись була природою, а зараз стала «екосистемою». Екологи вірять, що люди дуже заважають екосистемі екосистемитись.

Найбільше екосистемі заважає екосистемно екосистемитись двуокис вуглецю. Двуокис вуглецю це такий газ. Він же діоксид карбону. Він же вуглецевий андигрид. Він же два атоми кисню та один атом вуглецю. Валентні електрони у комлекті.

Лірика: Є дві планети, обидві знаходяться у т.з. «зоні Златовласки» (Goldilocks Zone), областю біля зірки в якій з точки зору сучасної науки можливе життя. Атмосфера однієї планети складається на 4% зі страшного потепляючого газу. Атмосфера іншої на 95,32% з потеплячого газу. Увага, завдання: що це за планети і на якій з них температура на екваторі падає до -80 (мінус вісімдесят) градусів по Цельсію?

Правильна відповідь: Земля і Марс. Атмосфера Марсу на 95,32% складається діоксиду вуглецю, а температура на екваторі -80 за Цельсієм.

Оскільки страшний потепляючий газ потепляє, екологи екологічно рятують екосистему від потепляючих валентних зв’язків між двома атомами кисню і одним атомом вуглецю. Для цього вони вигадати папір в Кіото, в якому написано що одні держави повинні платити іншим державам за повітря. Точніше його відсутність. Точніше за відсутність викидів у повітря.

Крок №2. Є такий хлопець – Азаров. Микола Янович Азаров дуже любить гроші. Гроші він віддає пенсіонерам і вчителям. Пенсіонери за це голосують за Миколу Яновича Азарова, а вчителі рахують їхні голоси у виборчих комісіях.

Лірика: Система загалом самодостатня і в нікому окрім вчителів, пенсіонерів і Миколі Яновичі не потребує.

Проблема Азарова в тому, що грошей у Азарова мало. Гроші Азаров отримує шляхом: 1. Уламування Національного Банку надрукувати ще грошей. 2. Взяття кредитів у міжнародних організацій. 3. Узаконеного грабежу, чи юридично «оподаткування».

Грошей Нацбанк надрукував стільки, що скоро для закупівлі масла буде вимагати надати паспорт, справку з ЖЕКу та «сочінєніє на ізбранную тєму». Міжнародні інституції грошей Азарову не дають, а навіть (падлюки!) вимагають повернути частку від вже взятих.

Лишається лише грабіж.

І тут екологи і Азаров знаходять один одного. «Чому б – кажуть екологи – рубити капусту з це-о-два не тільки з Кіотського протоколу, але й зі всіх хто не є Миколою Яновичем Азаровим, пенсіонером чи вчителем?».

Так у нашій історії з’являються Податковий Кодекс та «екологічний податок».

Крок №3. Є такі хлопці – податківці.

Лірика: Грабувати – є така професія.

Податківці збирають податки, які Микола Янович дає пенсіонерам та вчителям за що вони голосують та рахують голоси.

Грошей у Миколи Яновича мало.

А ось Податкового кодексу – багато.

І ось ці хлопці знаходять у цьому кодексі екологічне оподаткування «місць тимчасового зберігання сміття».

«Що це за такі місця тимчасового зберігання сміття?» – питають податковики.

«Та це ж смітникові кошики!» – радісно відповідають вони собі.

Один лист-роз’яснення і в Україні з’являється податок на сміттярки.

Крок №4. Є такі хлопці – підприємці. Як це не неприємно вчителям, пенсіонерам та Миколі Яновичу Азарову, але все що нас оточує робиться цими хлопцями. Якщо назвати їх «спекулянтами» і почати з ними боротись, то починаються дефіцити; якщо обкласти їх податками на соціальні програми, то вони наймають менше людей і починається безробіття; якщо ввести податки на сміттярки, то вони знімають з балансів ці самі сміттярки і на вулицях стає брудно.

Так, після того як хлопці з податкової вирішили що податковий кодекс вимагає екологічно платити за оберігання природи від сміття, в Україні почали зникати урни біля магазинів. Ті самі, з решіточкою для недопалків зверху.

Відповідно комунальні смітники переповнились з приводу чого Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Міністерство екології та природних ресурсів України розродились листами, що їм здається що у кодексі малось на увазі щось інше, а не податок на сміттярки.

Але було вже пізно. Вулиці почали укриватись сміттям.

Крок №5. Є такі люди – Тедеєв Ельбрус Сосланович, Князевич Руслан Петрович, Янукович Віктор Вікторович, Ветвицький Дмитро Олександрович, Царьков Євген Ігорович, Самойлик Катерина Семенівна, Голуб Олександр Володимирович, Ляшко Олег Валерійович та Григорович Лілія Степанівна.

Мінімум один з цих людей педераст, мінімум один син президента, одна є дурепою з пляшкою бензину, а всі інші просто тупі уйобки.

І ось ця опозиційно-провладна шлоєбєнь розродилась законопроектом №9680 від 11.01.2012 [link] про введення штрафів за сміття. Те саме яке з’явилось після того, як підприємці прибрали смітярки, бо податкова вирішила що їх потрібно обкладати податками, бо у держави немає грошей, бо екологи дуже люблять природу яку екосистемно потепляють валентні електрони на марсі.

Ви правильно зрозуміли, відтепер якщо з вашої кишені випав папірець ви цілком зможете познайомитись з нашою рідненькою міліцією з її аккумуляторами змінного струму [link], пухкими мацними пальчиками та груповими зґвалтуваннями у відділках.

Ось так (раптово!) два маленькі атоми кисню і один атом вуглецю перетворились на гумовий кийок у задниці еколога.

Weird Connections, чи не так?

::топ-блог::

.

Як відомо, дітолюб Уколов, чесний борець Медведєв та інший ПіаР відділ БЮТ, це дуже талановиті люди, що навчили Юльця айфону, айпеду та айпараші.

Нещодавно вони знову підтвердили свій клас розіславши фотки [link] як політв’язень замордований масажем [link] (а також манікюрницями, педікюрницями, косметичками та особистими медсестрами з ботоксом) вітається з прихильниками. Ось вони:

В останній час, про мене часто кажуть що я продався якомусь ОВОЧУ, ймовірно АНАНАСУ, й працюю на ПАНДУ. Щоб спростувати це, підкажу (зверніть увагу, бєзвоздмєздно, тобіш даром) кваліфікованим Медвєдєву і Уколову (чи хто там у них зараз любить дітей), як користуватись інтернет-мемами.

Сподіваюсь, після публікації цього, устої режима похитнулись, а противсіхи ще більше корчаться у пеклі. АУУУМ.

::топ-блог::

.

Що державні «заповідники», «заказники» та «резиденції» це звичайні середньовічні феоди я вже писав [link].

А ось новеньке з циклу «запитай дозвіл шерифа Ноттінґемського»: Дніпровско-Тетеревське заповідно-полювальне господарство державного агенства лісових ресурсів [link].

А ещё в заповеднике егеря в свободное от охоты на зверя время устраивают «облавы» на людей. Объектом такой «облавы» стал и корреспондент НБН вместе с ещё несколькими людьми – такими же нарушителями режима. Спустя около двух часов после проникновения в заповедник мы были замечены охранниками лесных угодий (на сей раз это не частная охрана, а государственная лесная, как они потом представились). Выглядит это так: вас догоняют на авто и подрезают, пытаясь вынудить остановиться. После этого из автомобиля выходят несколько вооружённых охотничьими ружьями людей и с отборным матом требуют признаться, каким образом вы попали в заповедник. После резонного вопроса, кто они такие и на каком основании создают аварийную обстановку, оскорбляют и требуют документы, товарищи сбавляют обороты, представляются, но продолжают настаивать на том, что нам необходимо срочно «ушиться» из заповедника. При этом, не называя никаких законных оснований, а почему, собственно.

В данном случае, товарищи охранники получили отпор – в том смысле, что им разъяснили, что требования их незаконны. После этого они просто начали следить за незваными гостями: постоянно следовали за нами «впритык» на двух «Нивах» до самой границы угодий в Сухолучье. Своё поведение они поясняли тем, что получили указание от начальства охранять дорогих гостей от… браконьеров. На языке же уголовного кодекса такая забота называется незаконной слежкой и карается соответственным сроком.

Відповідь на питання «хто винен?» знаходиться швидко: запропонуйте будь-якому активісту-екологу ліквідувати всі ці «господарства» та пустити їх з молотка.

Наші «інститути громадянського суспільства» – основа «охранітєльства» нашої феодальної держави.

::топ-блог::

Э такий жарт: «чим відрізняється правозахисник від правознавця? правознавець розбирається у праві».

Скільки не згадаю діяльність правозахисників, так завжди вони своїми порадами когось тягнули у лайно. Беремо для прикладу правозахисника доктора Л. Доктор Л. мені запам’яталась двома речами:

1. Влаштувала фотосесію під час якої вийняла у наркоманки з некрозом на ногах (гнила заживо) личинок м’ясних мух (опаришів) з гнойної рани. Хто не зрозумів, опариші – єдиний засіб лікування подібних ушкоджень без ампутації кінцівок. Добрий доктор Л. відтяпала бомжижці ніжки заради пари «шокуючих» кадрів.

2. Доктор Л. застосувала поради які давала пацієнтам, на власній матері. Результат, весь світ мав рятувати мати доктора Л. від переведення в іншу лікарню, бо мати доктора Л. переїзд не переживала. Скільки пацієнтів доктор Л. довела до гарантованої смерті порадами які застосувала, ми можемо тільки здогадуватись.

І ця ситуація типова. Правозахисник радить людині повийобуватись у камері попереднього затримання і у людини загадково відвалюються нирки. Правозахисники влаштовують акції під судом, і це трактують як тиск на слідство й суд, тому людина замість наступного дня виходить за рік і з туберкульозом в останній стадії. Правозахисники влаштовують збір підписів та театралізований перфоманс, замість того щоб оголосити пошук негативів фото на Хрещатику на яких тріснуту бруківку зафіксовано ще до акцій підприємців.

Словом, за що не береться правозахисник, зі всього пре лажа та некомпетентність. На чергове підтвердження правила натрапив завдяки Білозерський [link].

Возле Генеральной прокуратуры Украины 23 июня в полдень состоялась акция «Выставка современных орудий пыток», посвященная Международному дню против пыток. Участники действа показали представителям прокуратуры современные приспособления насилия, которые применяют украинские милиционеры. Уникальность экспонатов, представленных на выставке, в том, что изготовлены они из обычных бытовых вещей. [...] 2. Аккумулятор переменного тока.
Данным устройством «выбивают» признание у тех, кто не соглашается подписывать предложенные милиционерами бумаги. Клеммы от аккумулятора подключают к половым органам, к мочкам ушей и другим уязвимым частям тела. Из-за длительного применения этого устройства в большинстве случаев жертва выполняет все требования своих палачей [link].

У вас не повилазило. Тут дійсно написано про «аккумулятор переменного тока». І це не помилка перекладу. «Акумулятор перемінного струму» присутній і на фото [link]. Більше того, поглянемо на це фото:

Ця дівчина не мінетчиця. Вона правозахисник. І вона демонструє принцип дії виробу української нанотехнологічної галузі – акумулятору перемінного струму.

А ось «картина маслом»:

Багато людей. Багато прапорів. Багато транспарантів. І жодної істоти з мозком, який мав би підказати: акумулятори це хімічні джерела постійного струму.

А зараз внесу свою дещицю у справу боротьби з катуванням. Найстрашніше знаряддя катування українського правозахисника:

Будьте уважні і обережні. Ця річ заборонена Конвенцією ООН проти катувань 1987 року.

::топ-блог::

8 березня 2011, Ідіотоген Дебілєєв

Вона була журналісткою радіо Свобода в Мюнхені, а стала ревною захисницею безпритульних пацюків в Києві. Вона критикувала дії київської влади з трибуни Європарламенту і привертала увагу найвищих чиновників УЄФА до проблеми безпритульних пацюків в Україні. Натомість київські можновладці й досі вважають, що єдине, чим вона займається – це очорнення іміджу України…

Президент Ліги захисту щурів «SOS», Тамара Божевільнавська-Міська, вже звикла до таких звинувачень. Окремі чиновники з Київської міської держадміністрації явно зацікавлені в тому, щоб проблеми, які існують з безпритульними пацюками не виходили назовні, а мільйони гривень з міського бюджету, які, за ідеєю, мали б іти на вирішення цієї проблеми, використовувались не за призначенням.

Відсутність безпритульних пацюків на вулицях – одна з ознак європейського міста. Київ поки що таким статусом похвалитись не може. В Європі, починаючи з кінця Другої світової, проводили планомірну стерилізацію щурів, мишей та тарганів і саме таким чином вирішували проблему. В Києві використовували інший метод.

З 1960-х років на околицях столиці існував т. зв. «Утильцех», що належав Київспецтрансу. Саме туди привозили відловлених щурів та тарганів і там їх знищували. Вбивства продовжувались до 1996-го року, коли пані Божевільнавська-Міська зі своїми колегами журналістами відзняла фільм, який має назву «Гуманність по-українськи», де демонструвались кадри розправи над пацюками. Під тиском тієї реакції, яку стрічка спричинила в Європі, міська влада закрила київську живодерню. На тому місці і було організовано притулок для щурів. І з того часу проблеми не закінчуються як для притулку, так і для пані Божевільнавської-Міської.

Що це за проблеми? І чому владі заважає цей притулок і його засновниця?

За словами пані Божевільнавської-Міської, проблеми – це постійні перевірки всіх можливих служб, наклепи та звинувачення.

«Звинувачують головним чином в тому, що я працюю проти держави Україна, що я відмиваю кошти, що я знущаюсь над пацюками, що притулок не відповідає європейським стандартам і т. д. При цьому жодних доказів вони не пред’являють», – розповідає нам пані Божевільнавська-Міська.

Заради справедливості скажемо, що відвідавши цей притулок, у нас теж виник сумнів, що він відповідає європейським нормам. Але на те є причина.

«Притулок не отримує грошей з міського бюджету, а живе за рахунок пожертв закордонних організацій та окремих осіб, – пояснює господарка закладу. – В рік нам потрібно близько півмільйона гривень – ці кошти ми отримуємо».

«Наш притулок, в якому наразі знаходиться близько 8500 щурів, є альтернативою комунальним підприємствам. Люди привозять щурів не тільки до них, але й до нас. А оскільки ми не залежимо від бюджетних коштів, нас важко контролювати – це ще одна причина, чому нас хочуть закрити», – пояснює президент ліги SOS.

Київських чиновників непокоїть також висока активність засновниці притулку на міжнародній арені. Журналістка за фахом, вона має безліч контактів як серед колег, так і серед високопоставлених осіб.

Так, наприклад, в 2006 році на запрошення Партії зелених вона виступала в Європарламенті, де розповідала про антигуманні дії української влади щодо безпритульних пацюків. В 2010 році в розмові з директорм УЄФА по Євро-2012, Мартіном Калленом, піднімала ті самі питання. У відповідь УЄФА офіційно засудила дії української влади. «У зв’язку з Євро, легше привертати увагу до цих проблем і ми будемо використовувати це по максимуму, – обіцяє й надалі дотримуватись такої тактики пані Божевільнанавська-Міська, – Я громадянка Норвегії, мені не потрібна віза, і я хоч завтра можу вилетіти в будь-яку країну і скликати прес-конференцію».

Влітку того ж року Леонід Кравчук у відкритому листі до Віктора Януковича також підтримав президента Ліги SOS, закликавши Президента України звернути увагу на численні звернення від міжнародних організацій про порушення прав пацюків в Україні.

Пройшло півроку, але ситуація не змінюється. Лише з початку 2011-го року в Києві зафіксовано два випадки отруєння безпритульних щурів. 11 лютого на Борщагівці було отруєно 80 щурів, а два тижні перед тим – ще 60. Цей випадок набув особливо сильного розголосу, адже серед отруєних був щур речника американського посольства Джеймса Вольфа.

Громадські активісти, в тому числі і Тамара Божевільнавська-Міська, б’ють на сполох, здається, влада надто буквально розуміє слова, що відсутність безпритульних пацюків – ознака європейського міста і намагається забезпечити цю відсутність неєвропейськими методами.

«Але я все одно знаю: борітеся – поборете! – не впадає у відчай господарка притулку, яка останні місяці тільки те й робить, що приймає різні інспекції з перевірками. – Мені вже настільки вдалося залякати їх Європою, що вони мріють мене позбутись!»

«Вони не можуть зрозуміти, що це за «ідіотка» приїхала, як вони кажуть, «з Женевського озера»? І коли вони мене запитують, що я, яка має громадянство Норвегії, забула в Україні, я їм відповідаю, що не можу пояснити, бо вони все одно не зрозуміють…», – закінчує свою розмову з нами пані Божевільнавська-Міська.

Наше суспільство іноді з роздратуванням сприймає новини про порушення прав безпритульних пацюків. Мовляв, «тут з людьми поводяться, як з пацюками, куди нам ще думати про якихось щурів та тарганів, які до того ж можуть вкусити чи подряпати?» А до людей, які за власним бажанням відстоюють права безпритульних пацюків, взагалі ставляться, як до диваків.

Але ставлення людини до пацюка – це своєрідний індикатор цивілізованості і зрілості суспільства в цілому. Якщо людина спокійно сприймає новини про вбивства пацюків, то скоро її не зачіпатимуть новини про вбивства людей. І актуальною стане фраза одного французького філософа 18-го сторіччя:

Жорстоке поводження з щурами – тільки перший крок до такого ж поводження з людьми.

::топ-блог::

Ну що, трохи більше року священної війни проти противсіхів [link], лише третій місяць більш-менш надійних повідомлень про роботу партійних «тенет ненавиті» [link], а вже можна святкувати перші успіхи «соціальних інженерів» від Блоку Юлії Тимошенко:

В Україні побільшало «противсіхів… Про це свідчать результати опитування, проведеного GfK Ukraine у січні 2011 року.
Так, 10% опитаних відповіли, що не брали би участі у виборах, 21% проголосували би проти всіх та ще 21% не знали б, за яку партію проголосувати [link].

Правильною дорогою ідете товариші. Ви дуже успішні маніпулятори суспільною думкою і головне абсолютно не нікчемні невдахи та не некомпетентні лузери. Працюйте в тому ж напрямі, але більш послідовно, певно. Не забувайте про методичні рекомендації, вилизування задниці Юлії Володимирівни завжди починайте з фрази «я не фанат Тимошенко». Пишіть більше постів ненависті. Створюйте більше блогів, що складаються тільки з таких постів. Взагалі, юлєботів у жж має стати більше ніж русинів. І не забувайте про твіттер. І про варку яєць [link]. І критикувати Ющенко. Ще раз: більше критикуйте Ющенко. Завжди критикуйте Ющенко. Це головне.

::топ-блог::