Не знаю що смішніше, те що хохляцьке провінційне бидло пише чєлобітну нігрі, те як над ними тонко поглумилось СБУ, чи те як борцуни обісрались цеглою [link].
Барак Хусейнович вже одягає свій латексний плащ, кладе в кишеню нобелівку і летить в Монголію рятувати ваші задниці від анальних репресій дітки.
Поясніть мені будь-ласка деякі технічні деталі.
1. Що означає ця клята частота, що вона дає?
2. Я так розумію, відсутність частот у Enter Music та «MTV-Україна» означає фігасє-закриття цих каналів?
3. Яким чином два телеканали, один з яких програє за піплометром НТН, а про інший я взагалі вперше почув під час скандалу, виграли кожен більше частот ніж всі інші разом взяті?
4. Чим ситуація принципово різниться від історії що трапилась з частотами НТН у 2005-му році?
5. Це тільки я бачу в цім засіданні між двома турами виборів президента, тонкий аромат засідання Союзу Меча і Рала, робочої планьорки тресту «Роги та Ратиці» і одночасно почесного балу-маскараду на похилій палубі Титаніка?
6. Тільки у мене виникає підозра в корупції щодо будь-якої дії яка відбувається на «позачерговому засіданні»?
7. Ну і нарешті головне: ви вже три місяці гудите в гудки, чіпляєте стрічки, ліпите на цицьки з сосками наліпки, пишете петиції, тиснете на ресети і обвішуєтесь ялинками. Тому логічно підвести якісь підсумки. Чого ви власне досягли? Які цілі цих безкінечних дудінь? Чому вас все менше і менше, хоча режим все нахабніший?
Я довго думав шановні мої борцуни, чи ви просто ідіоти як вважає обком [link], чи щось інше. І нарешті зрозумів що ви мені нагадуєте.
Жизненно необходимый аксессуар. Свисток помогает узнать, есть ли давление в котле, стравливает лишний пар при необходимости, распугивает зевак и, конечно, отлично выглядит [link].
Ви регулярно струюєте пару, щоб у катка Януковича випадково не підірвався котел. Ви відганяєте народ від політики своїм безкінечний малозрозумілим вереском. Ну і нарешті, ваші стрічечки та ялинки на юзерпіках відмінно виглядають.
Є країна де політичні рухи ведуть себе подібно. Це маргінальна, прикормлена фсбешним коксом та протрахана страпоном дівчинки каті російська опозиція.
Меркантильність це гарно. Струювання пари також. Проблема як далеко ви простимулюєте цю владу піти, щоб Фрідомнаус вже не «висловлював занепокоєння», а давав вам бабло. Хто більше гівнить мою країну, недолуга влада, чи вереск «Вовки» від засраної опозиції?
Ось тут народ плюється на законопроект про захист персональних даних [link]. Завжди дивувався лохуватості хохлів, стільки років дивитись на щоденну роботу державного апарату, бачити як щоденно і топорно працюють Черновецький, Янукович й Тимошенко, і досі не навчитись бачити розводку. Це хвороба мозку.
Почнемо з самого початку. Фабула: Наша верховна рада затурбувалась персональною інформацією aka прівасі. Нічого не здається дивним? а. Прівасі зараз трендова тема в зв’язку зі скандалом навкруги фейсбука (це такі штатівські однокласснікі/вконтактє). б. Електронна прівасі – доволі популярна фішка англосаксонського політичного дискурсу (це значить що про це цілком може висловитись Обама) в. В забитих східноєвропейських провінціях ніколи не було навіть думки про прівасі. Тут не соромно зайти на чуже подвір’я без дозволу, якомусь управдому поцікавитись хто в які булочні їздить на таксі, а середній повійці розпитувати про «з ким спить» у сусідів хлопчика, який їй сподобався. Не дійшло розуміння прівасі до слов’янського бидла. г. Закон прийнятий 355 голосами з 450. Такий синхронний політичний оргазм між Юлями та Вітями завжди означає тільки одне: в законі захована величезна жопа. д. Провінційні хохляцькі політики які голосують за зовні трендову західну правозахисну фішку коли в Україні у лохтората ніколи навіть не було підозри що це не гарно і їм потрібен захист, саме це вже має викликати підозру.
Так що любі друзі, питання не в тому що поняттям «база данних» можна крутити як циган сонцем (навіть на найтупішому рівні: цей блог працює на Wordpress, який зберігає пости і коментарі в БД MySQL). Питання набагато більш глобальне: бидлоеліту цікавить список баз даних з персональною інформацією. З точки зору бюрократії є дві великі різниці, коли є список юросіб яким можна послати запит «що у вас є на васю пупкіна», і ситуацією коли той список потрібно писати по-ходу.
Щоб ви зрозуміли любов чиновників до баз, скажу що трійка ведучих мобільних операторів Росії щорічно отримує сто вісімдесят тисяч запитів на доступ до БД пересування та перебування абонентів [link]. Більшість за копійчаними позовами.
А тепер повертаємось до найцікавішого: механізмів контролю.
Э думка [link] що всю сучасну цивілізацію створили 3000 людей. Колись читав що Україною правлять 500 сімей (депутати, судді, прокурори, бізнесмени) тощо. Яценюк каже [link] що для того щоб перегорнути в цій країні все вверх дном, потрібно «аж» 100 нових людей (в Грузії вистачило одного Саакашвілі). Загалом, навіть з даішниками та іншими мусорами, всіх хто править у Києві можна разом і без проблем зібрати на одному стадіоні. Навіть не «Олімпійському», а «Динамо імені Лобановського».
Причому ви колись бачили цю «еліту»? Більша частина з них хронічні алкоголіки, хто не алкоголік той глюкнутий на містиці (шизофренія, параноя), або взагалі імбецил (я не жартую, їх багато [link]). Всі майже поголовно педофіли або педерасти. Їхні дружини – повії, що намагаються відсмоктати у тебе поки їхній чоловік відійшов в туалет, або відверті божевільні що спілкуються з богом. При чому часто одне іншому не заважає, т.ч. мінет під час суворого посту (протеїнчики!). Їхні діти. Це взагалі щось особливе. Всі поголовно дебіли, наркомани і невдахи. Куди не кинь, все одно зустрічаєш одне й теж: ця «еліта» поголовно деграданти.
Тим не менш, цій шайці неприкритих лузерів вдається правити всією країною. Все життя цікавило одне просте питання: як їм вдається примусити цілих п’ятдесят мільйонів прийняти обмеження своїх прав які вигідні тільки п’ятистам сім’ям? І знаєте що? Нещодавно я зрозумів що все зводиться до трьох тупих як чавунна болванка технологій.
Ці технології дуже прості, я назвав їх: 1. Технологія МагноліяТВ 2. Технологія Черновецького 3. Технологія Тимошенко.
1. Магнолія ТВ. Найбільш базова, вживана і тому звична до не помітності технологія.
Ви колись помічали що всі «кримінальні хроніки» на всіх каналах однакові? Що п’ятірка, що «інтер», що айсітіві, що трк-жмеринка. Десь більше тушок після автокатастроф, десь більше зарубаних старушек-проценщиць, але ідеологія завжди незмінна.
Чи ось інше питання, ви знаєте який найбільший страх будь-якої еліти всю історію? Зброя. Зараз це вогнепальна, колись еліта боролась з носінням мечей і ножів бидлом. Деталь: більшість археологічних знахідок пов’язаних з колючо-ріжучими предметами знаходять на місці мостів, т.ч. місцях де в середньовіччі були патрулі і обшуки. Зброю скидали в воду. Напевно більшість палок-копалок та крем’яних наконечників які ми знаходимо, теж колись були жахливо нелегальними.
Чи ось інший момент. Ви колись спілкувались з жінками після того як їх гвалтували? Я бачив це не один раз. Перший тиждень: жахлива підтримка ідеї легалізації вільного оберту вогнепальної зброї. Другий тиждень: охолодження. Третій тиждень: перша новина про гондураського підлітка що стріляв з пнєвмата у школі і панянці починає ПОДОБАТИСЬ ЯК ЇЇ ГВАЛТУВАЛИ. Аргумент «а якщо моїх дітей, ні краще мене іноді…». Питання: ви часто бачите новину про те, як один школяр намагається вдарити іншого школяра цеглиною? За вашим дитячим досвідом, яка подія відбувається більш часто, нанесення тяжких тілесних ушкоджень або смерті палкою/цеглиною, чи вогнепальною зброєю?
На перший погляд зміст технології МагноліяТВ в повторенні. На другий в тому, що люди мають тягу до інформацію про людей які що роблять щось негарне. На третій, що людина не здатна опиратись своїй тязі до трупів і каліцтв. Але зміст технології МагноліяТВ в іншому, в створенні інфраструктури страху.
Кожен державний орган функціюючи за наш кошт збирає інформацію. Оскільки за інформацію вже хтось заплатив, то отримання її від державного органу є більш рентабельним, ніж самостійне збирання. Оскільки це більш рентабельно, це дає державі обирати кому надавати інформацію. Людині яка проповідує цінності відмінні від мєнтовського світогляду, банально не дадуть плівку з десятком тушок що розбились на площі перемоги.
Ця технологія контролю розвинулась настільки, що менти вже не ховаючись ведуть телевізійні передачі. Вас дивує що всі вони проповідують ненависть до вогнепальної зброї?
«Ну і що громадянка, що до кожної мохнатки не приставити мента, а якщо приставити то цей мент цю мохнатику і зґвалтує, зато поки заборонено, в твою не існуючу дитину не вистрілять в школі. До-речі, за повідомленням ГУВС Папуа Нова Гвінея, минулої п’ятниці один школяр пошкодив пугачем око іншому школяру». І так десятиліттями. Просто і ефективно. Доступно для похмільних треморних ручисьок типового представника «еліти».
2. Технологія Черновецького. Щоб там не казали, але Черновецький – геній. Можливо сутінковий геній. Можливо божевільний геній. Але завжди геній. Практично, Черновецький це єдина людина у владі чий IQ значно більший за 100.
Я навіть розумію що з ним сталось. В якийсь момент він просік як просто правити в цій державі і пішов у всі тяжкі. Нє, ну дійсно, навіщо напружуватись якщо результат досягається двома-трьома простими діями які можна повторювати обкуреним, обюханим чи взагалі обдвіганим? Навіщо виходити з наркотичного марафону, якщо значно більшою бадягою під назвою «СРСР» залізно керував Брєжнєв у стані повного марамазматичного овоча?
Черновецький до жаху ефективний. Він настільки ефективний в здобутті і утриманні влади, що відсторонити його неможливо без ліквідації цілих інститутів т.з. «представницької демократії». Черновецький завжди досягає свого. Майже завжди.
Насправді цікаві саме ті випадки, коли Леонід Черновецький не зміг щось пропхнути. Це значить що він як розумна людина використав абсолютно стандартні методи маніпулювання бидлом для занадто вже божевільних ідей.
Я особисто зрозумів суть методу на прикладі платного проїзду на кладовище. Фабула: є абсолютно розумні і адекватні твердження, наприклад – а. кладовище не місце для парковки, навіть якщо воно в центрі б. кладовище не місце для стріт-рейсингу, навіть якщо ти мажор, а на дворі ніч в. кладовище місце тиші, навіть труну там несуть на плечах, тому тиша обов’язкова навіть якщо ви з братками вирішили пом’янути кєнточка на його могилі з пам’ятником у вигляді мерседеса. Цілком логічно що єдиний метод як це все припинити – ввести плату за борзость. Плата тим більше логічна, що слов’янське кладовище не англосаксонське з лужком та білими однаковими кам’яними хрестами, це блядське гетто для трупів з огорожами, брудними пластиковими квітами та залишками тухлих яєць з пасхи. Це не Англія, тут не парк. Жодна нормальна людина туди добровільно не піде відпочити.
Але багатьом це вийде не до смаку. Що робити? І тут проявляється стандартний метод Черновецького. Треба взяти пригодованих власноруч “опозиційних” до себе журналістів і зробити так, щоб вони оббрехали твою ідею. Не проїзд, а прохід і проліт. Не на дороги в кладовищі, а на кожну могилку з турнікетом. І взагалі, це перша стадія рейдерського захоплення байкового з метою побудувати там хмарочоси-близнюки.
Зміст технології в тому, щоб коли народу розтерли що реально малось на увазі, він сказав: «Слухайте товариші журналісти, чого ви пиздите? Все не так і абсурдно. В цьому навіть є якась логіка». Найсмішніше, що це вигадав не Черновецький. Він просто цим зловживає.
3. Технологія імені Тимошенко. Тимошенко – найбільш технологічно тупий проект. Проблема в тому, що в світі елітних похмільних відходняків та тяги до дитячих попок, тупість це перевага. Збанкрутувавши колись як бізнесменша Тимошенко теж дещо зрозуміла. Але її IQ набагато менший за 100. В світі бидлоеліти це також перевага. Фактично, вона настільки феєрично тупа, що її навчився перемагати тільки хтось феєрично розумний. І божевільний.
Її методи це примітив. Абсолютний примітив. Брехати, брехати, брехати і ще раз брехати. Завжди і всім. Друзям, ворогам, а особливо собі. Завжди говорити речі які прямо суперечать реальності. Вкрала мільярд і зловили? Кричи що зловила сама і вкрали у тебе. Програла газову війну? Кричи що виграла. Зрадила? Кричи що зрадили. Підписала найбільш невигідні газові контракти у Європі, а відповідно і у світі? Кричи що підписала найвигідніший контракт в історії людства.
Але посеред усієї цієї тупості, посеред цього свята примітивізму, блудливого ханжества, фарисейських вивертів і недолугих вигадок, у Юлії Тимошенко є одна, але улюблена розводка.
Хочеш забрати собі у кишеню 300 млн. гривень у Кості Г.? Оголоси що хочеш дати йому 100 млн., а коли вороги піднімуть вереск яке Костя Г. гівно – забери у нього гроші.
Хочеш вкрасти бабла? Оголоси що даси комусь спиздити ціле підприємство, а після хаю, спиздь завдаток за підприємство.
Хочеш урізати соціальні видатки? Оголоси що збільшиш їх, а після смороду в пресі знизь.
Тупо, примітивно, невідворотно. Примусити «добровільно і з піснею». Так щоб після критики чогось оберненого, бажане тобі вже не критикували.
А тепер повертаємось до нашого закону при захист прівасі. Що ми бачимо?
1. Інфраструктура страху. Держава регулярно обурюється збиранням даних приватними структурами, піарить зловживання (звільнили через блоґ! жах!), але не любить коли розповідають як держава сама збирає конфіденційну інформацію.
2. Абсурдування новини. Цілком нормальне бажання держави отримати доступ до всіх баз даних, нам подають в ключі ширини трактування кібернетичного поняття «БД».
3. Добровільно і з піснею. Нас стимулюють боротись за те, щоб хтось міг збирати про нас інформацію.
Просто і примітивно. Як танк. І завжди працює. Навіть в руках імбецила. Особливо на хохлах.
ЩЕ:
Антипротивсіхам нагадую, на виборах у верховну раду ви голосували за «чисті списки». Яка кількість чистих білих воїнів світла в середньому тікає до коаліції за день? На вскидку десь 0,3-0,7 саламандр на добу остаточно стають прихильниками другої державної.
Поагітуйте мене ще лузери. Я вас уважно слухаю.
Нациська Німеччина підписала акт про капітуляцію 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським (відповідно 23:43 за Київським) часом.
Війна між Радянським Союзом та Німеччиною була офіційно прининена з прийняттям акту «Про припинення стану війни між Радчянським Союзом і Німетчиною» від 25 січня 1955 року.
Питання, чому така кількість людей поздоровляє один одного з єдиною подією яка відбулась власне 9-го травня – приземленням літаку Лі-2 в аеропорту імені Фрунзе у Москві?
ЩЕ:
Також 9-го травня відбувалось наступне:
1502 рік – Колумб відправляється в четверту (останню) подорож до Америки.
1701 рік – Капітана Уільяма Кідда визнали винним за звинуваченням у піратстві.
1754 рік – Бенжамін Франклін опублікував першу американську карикатуру.
1832 рік – 15 вождів племені індіянців «семиноги» підписали угоду про продаж Флориди уряду США.
1886 рік – Одна з дат ймовріного створення кока-коли.
Трололо. Благу вість несуть нам «утеплювачі клімату». Виявляється Велика_Невимовна_Ісландська_Хуйня™ є чимось корисною для клімату. Увага, ідея: нелітаючі літачки пукають меншою кількістю вуглекислого газу, відповідно планетко менше гріється, відповідно менша кількість білих ведмежат залишається без крижаної домівки, відповідно вулканчєг, їбани ще разок! Скільки пукає газами вулкан, утеплювачі звичайно не рахують.
Але ж їхні кліматичні моделі ну ніяк не працюють без введення фактору Бога антропогенного фактору!
ЩЕ:
Смачні графіки взяті ось з цієї неполіткоректної статті [link] (обережно, pdf). Стаття доставляє вже тим, як після чотирьох ( з тринадцяти) сторінок ритуальних танців з бубном навкруги «антропогенного фактору» (без цього статтю просто не опублікували б) іде глумлива ремарка щодо «дослівного цитування», ну а далі від цього самого «антропогенного фактору» каменя на камені не лишається після цитат з досліджень ще 60-х років такого собі Будыко М.И. [link].
ЩЕЕ:
Хто не зрозумів, в утеплювачів у останні роки невеличка проблема. Крім “кліматґейту”, у них виникла інша невеличка напасть: “глобальна температура”, курва вона така, замість того щоб як на прогнозних графіках повзти красиво уверх, почала падлюка падати. Як ви розумієте, така дрібниця як відсутність глобального потепління не має зупиняти виділення бюджетних коштів на боротьбу з глобальним потеплінням. Ось і з’явились в грантожерських бложеках замітки про “рік без літа”, а у вікіпедії відповідні свіженькі правки. Ну а далі, ВНЄЗАПНО свинячий грип Еййаф’йаллайєк’йуль.
Так що падіння температури віднині абсолютно не означає що температура падає. Вона росте, просто вулкан заважає. Ну і не забувайте про безсмертне:
Т.Синицына: Глобальное потепление может привести к катастрофическому похолоданию [link].
Бійтесь холодаючого потепління та потепляючого похолодання!
Борці з режЬІмом уходять в глибоке підпілля. Бо це не з цією «Владою» борцЮвати і не мобільники/таблетки екстазі в кишенях Андрюши Ющенко рахувати. Тут можуть і биткою по нахабній активістській морді дати.
Так і уявив як я там з’являюсь. Обісцяна зйомна хрущівка, трохи розмов про містику і іншу кастанеду, неголені ніщєброди, водка ну і звичайно ранок з незнайомою прокуреною бляддю в ліжку, яка як виявиться є активісткою якогось «радикального феміністичного руху».
Випхати курву з дому і молитись щоб вона була не сильно заразна. В чергове усвідомити що з лузерами справи не роблять. Скільки разів зі мною таке траплялось?
Майдан.Орг.Юа це бренд. Якщо ви натрапили на україномовного придурка що видаляє коментарі, баниться, або в неконтрольованому ним середовищі починає фрейдиський троллінґ, а нарвавшись на знавця цього методу гноблення йому погрожує, верещить або виклянчує у модерів бан – знайте, в 95% випадків він буде активним дописувачем на «Майдані».
Пам’ятаєте як регіони деякий час форсили унилий мем «майдауни»? Так ось, мешканці maidan.org.ua це прототип, сферичні майдауни у вакуумі. Придурки з дрібним грантожерським профітом що корчать з себе не просто целок, а святих Терез.
Сайт їхній люблю, навіть там реєструвався пару разів (правда паролі завжди забував), але люблю специфічно. У них іноді з’являються новини які ніде не зустрінеш, але дві третини цих новин, це повідомлення у стилі «депутат обухівської сільради Торопунько послав мене нахуй і дав піджопника!». Ну і сотні коментарів у відповідь «яке неподобство! скільки український нарід буде терпіти!!!».
Давно хотів написати що є основною помилкою в сприйнятті влади цією туслою. Написати про це треба хоча б тому, що ця дебільна ідея знайшла розповсюдження у масах. Ідея ця така: «політик це найманий менеджер якого я приймаю на роботу для виконання певних функцій».
А тепер френди питання: ось ви конкретно колись винаймали на роботу менеджера? Були власником бізнесу? Ні? Так що ви сука можете знати про менеджерів, як винаймати і як контролювати?
Я трохи побув в цій ролі. І не раз. Ось що я розповім про менеджерів: головне правило українського бізнесу – твій менеджер має приносити прибуток не дивлячись на те що краде у тебе. Деякий час ти робиш вигляд що не помічаєш цього, бо твій менеджер – це твоя копілка. Найцікавіше відбувається за півтора-два роки, коли ти як власник цю копілку розбиваєш. І тоді менеджер відправляється в ліс і після пари годин побоїв і обсикань переписує на тебе машинки/дачки/квартирки які він купив на вкрадені у тебе бабки.
Подумайте над простою ідеєю: коли ви говорите про політика як менеджера, ви здатні розбити цю копілку? Картина маслом: «ЖЖ-юзер везе у багажнику в ліс Андрія Портнова».
Ніхуя у вас не вийде панове активісти [link]. Ви самі менеджери і вас не один раз розбили. На останок тут мав бути урок як працювати з менеджерами від найбільшого спеціаліста у цій сфери в Східній Європі. Хто пам’ятає, це де «вас куда нє целуй вєздє жопа». Всі хто працював з цією конторою підтвердять – найкраща дисципліна в Україні. Але ролику не буде, бо спеціалісти ТД «Мегаполіс» судячи зі всього попрацювали на славу з видаленням роликів на ютуб і песимізацією результатів пошуку. Тому голосу пана Черняка ви не почуєте.
Ні для кого не секрет, я – ющєніст, тому думаю відповідь на питання якого кандидата я підтримую є доволі очевидною.
Зараз багато хто написав чому власне кажучи саме цей кандидат.
З іншого боку, основний аргумент людей які «ні, ні, ні і ще раз ні» особисто мене дивує своєю відверто жіночою логікою: «Ющенко нічого не зробив». Коли я читаю щось подібне в текстах людей по типу Вахтанга Кіпіані чи Отара Довженка у мене виникає неперборне відчуття що Віктор Андрійович Ющенко на Майдані обіцяв жонитись на них, а замість цього залишив їх вагітними на вулиці з трьома дітьми на руках.
Причому варто задати типовому представнику цього племені просте питання: «а що власне кажучи мав робити Ющенко?», як тут же блискавично починається ban_set + ignore + anal_boarding.
Давайте подивимось, яка власне функція посади президента у сучасній системі влади? А функція тут дуже проста, президент у нас в країні не у всі жопи затичка, а конкретний високопосадовець з трьома головними правами:
1. Розпускати нахуй Верховну Раду.
2. Ветувати срані закони Верховної Ради.
3. Зупиняти йобані рішення Кабінету Міністрів.
Т.ч. президент України в системі стримувань і противаг це посада-запобіжник від дурощів наших улюблених центральних виконавчих та центральних законодавчих органів влади.
Почнемо в Верховної ради. Для початку «повторение – мать учения»: Верховна Рада – це парламент-графоман. За день наш законодавчий орган може змінити стільки законів, скільки пристойний представницький орган робить за 50 років, а то і за всю багатосторічну історію свого існування. Простий факт: щоб хоч трохи встигати за активністю народних обранців доводиться користуватись офіційним RSS свіжих законопроектів [link]. Агрегатор: Фішечки, Апач, Башечка, Антон Носік, Лєпрочка, Упячка, Верховна рада України. Переконайтесь, навіть в такому комплекті парламент засре ваш Ґуґлрідер.
І це тільки частина активності. Комітети ВР породжують паперу в рази більше ніж доходить до порядку денного. Кабінет міністрів в свою чергу приймає рішень на порядки більше ніж проектів в комітетах ВР, проектів рішень КМ на порядки більше ніж рішень КМ, і найгірше: кожне міністерство теж рветься нормотворити.
Відкрийте для початку RSS Ради і почніть читати тільки те, що планується до розгляду. Обіцяю, світовий рекорд за кількістю ідіотизмів буде побитий вже на першій сотні документів.
450 уєбанів з Ради + 15000 уєбанів з Міністерств цілодобово зайняті безперервною DDOS-атакою на цю бідну, від народження рахітичну, юридичну систему.
І тут ми отримуємо відповідь що робив всі ці роки президент Ющенко і що він власне кажучи мав робити: ветував всі ці податки на Інтернет та пільги онукам ветеранів куліковської битви.
Президент Ющенко п’ять років:
1. Двічі намагався розігнати парламент (один раз успішно, є версія що отримає право добити це скликання після першого туру).
2. Ветував найбільш дебільні прийняті ВР проекти.
3. Призупиняв безкінечний потік казнокрадських ініціатив Уряду.
Тепер питання: що станеться якщо президент припинить це робити? Ви думаєте вони угомоняться самі? Ви думаєте що у жадібності і цинізму знаті є межа?
Маленький інфантильний наївняк…
Сьогодні ми поговоримо про права споживачів.
Увляємо собі ситуацію: ви хочете поклеїти собі шпалери. Звичайні такі шпалери у смужечку, на звичайні такі стіни. Але вам робити це влом.
Коштує ця послуга умовно 2000 гривень. Це тіпа типова ціна на ринку. Але тут з’являюсь я. У мене є час, є різний реманент для клейки шпалер, є навіть сраний клей.
- Два штуцера – кажу я – та я за двісті гривень тобі поклею!
- Невже – питаєте ви – мене влаштовує!
- Але є один суттєвий момент – додаю я – я ніхуя не гарантую якість, деякі шпалерини будуть поклеєні горизонтально, а деякі вертикально, в деяких місцях шпалерин може взагалі не бути, і якщо мені запропонують поклеїти шпалери в іншому місці, я маю право послати вас нахуй. По рукам?
- Цікаво – кажете ви, але жлобська натура підказує що варто ризикнути – але по рукам.
Концепт мого бізнесу зрозумілий? Йдемо далі.
Ви – говнопідприємець. Вам дуже хочеться поставити собі на візитку загадкову строку з «www», але ви зайшли на сайт Тьоми Лєбєдєва і побачили що коштує це трохи більше ніж дохуя. І тут ви згадали про мене. Ви набираєте мій номер.
- Алоу Сміло – кажете ви – ти не в курсі скільки зараз коштує зробити сайт?
- А я їбу – кажу я – пан не може сам скльопати на народ-ру?
- Я ніхуя не шарю – відповідаєте ви – а ти можеш?
- Можу – відповідаю я – тільки мені це в хуй не здалось…
- З мене завісалово в більш-менш пристойному кабаку – кажете ви – скльопаєш?
- Скльопаю – кажу я – тільки дивись, не смій мені мізки єбати. Хуяну на org.ua, на якомусь прости-господи вордпрессі, дизайн буде на колінці, а якщо твоя секретутка посміє мені питання задавати, то буде жорстоко послана в пізду. Катить?
- Катить – кажете ви – водку ти не п’єш, будемо хуячити коньячішку?
- Коньячішку – кажу я – до п’ятниці.
Ускладнюємо далі. У мене є літак, ви хочете потрапити в Кацапєтовку, але подивились що рейс до Кацапєтовки коштує трохи більше ніж дохуя. І тут ви згадуєте про мене.
- Пан cей літак сам скльопав? – питаєте ви.
- Сам скльопав. – відповідаю я – в Охтирці.
- А чи долетить сей літак до Кацапєтовки? – питаєте ви.
- Долетить – відповідаю я – тільки мені ця Кацапєтовка нахуй не здалась.
- Я заплачу пану половину від ціни що на рейсі, чи згоден пан? – питаєте ви.
- Пан згоден, але з деякими суттєвими умовами – кажу я – я ніхуя не буду вас годувати, ви не маєте права на багаж, я не відповідаю за час вильоту, якщо хтось запропонує мені більше грошей я пошлю вас нахуй, всі ризики по сраним форс-мажорам несете ви. Згода?
- Цікаво – кажете ви, але жлобська натура бере своє – По рукам!
До чого ця довга підводка? Є такий лоу-кост авіаперевізник – Wizzair. «Лоу-кост» значить «дешевше лайна». А ще це значить що там в договорі прямо написано що ніхто нізащо не відповідає, вас будуть слати нахуй, вас не будуть ніхуя годувати, а у випадку якщо перевізник побачить десь кращі бабки, то він скасує ваш рейс, а ви будете як лох тусуватись в аеропорту з простроченою візою. Усікаєте концепт бізнесу?
Але деякі не усікають. Хохляцька журналюшка бере собі лоукост білет на рейс, рейс переносять, журналюшка зависає у Венеції і пише слізний пост [link] у своєму затишненькому. Хомячкі ф шокє! Їм сказали що можуть послати нахуй і таки РАПТОВО послали. Але наша журналюшка не звичайний жлоб-економ, він журналюшка. Тому кєнти влаштовують прогонку про жахливий сервіс лоукостів [link] на дружніх сайтах. Сенсація! Новина! Лайно яке нам продали як лайно виявилось лайном і не хоче смердіти ландишами! Нас не поважають в Європі! Ми думали що купуючи лайно ми отримаємо щось смачне! Нас кинули!
Ну і нарешті кульмінація. В Лондоні, інша хохлятіна РАПТОВО дізнається що лоукост це лоукост і влаштовує сидячу забастовку [link]. За що і отримує чесно зароблені піздюліни. Яка неповага! Шпалери наклеєні криво! Я хочу такий-же сайт але з рюшечками по куткам, на іншому домені, щоб був форум з автомодерацією і як ти смів виєбати мою секретарку? І взагалі:
Alekss _ 22.12.2009 23:04
А способ борьбы очень простой – закрыть все украинские порты для этой компании , предложив ее рейсы украинским перевозчикам или прямым конкурентам. Все просто Вадсон, надо только иметь немного желания и воли.Пан_Володимир _ 22.12.2009 23:31
Невдовзі після інтернет-магазинів з’явилися інтернет-перевізники, які не мають фізичних офісів. Єдиний спосіб виразити відношення до описаного інциденту – пікетувати (з собаками) єдиний у Києві банк, який приймає плату за послуги цього перевізника.аня_правда _ 23.12.2009 00:24
Ніякий лоукост не є виправданням хамського ставлення.
Заборонити! Заблокувати! Ходити з транспарантами «ганьба дискримінації». Вони ж споживачі, у них є срані права! «Я найнявся на судно що буде пропливати повз Сомалі і ВНЄЗАПНО побачив на палубі негрів з автоматами, посольство допоможи!».
Цій країні потрібні масові розстріли. Масові розстріли журналістів.
Малобюджетна п’єса в трьох частинах з мистецтвом, насильством та елементами содомії у фіналі.
Сцена Перша.
Ліфт. У ньому Пасажир і Блоґґер. Блоґґер затишно примостився в кутку ліфта, розстібає ширінку і починає мочитись.
Пасажир: Що ти робиш?
Блоґґер: Я мочусь в ліфті.
Пасажир: Навіщо ти це робиш?
Блоґґер: Я кидаю виклик суспільству і звертаю увагу на проблему відсутності громадських вбиралень.
Пасажир: А якщо я зараз тебе переїбу?
Блоґґер: Це буде беззаконня і порушення моїх прав.
Пасажир перейобує Блоґґера, Блоґґер з криком «ой-лишенько-як-так-можна-з-митцем-я-зараз-доповім-в-міліцію» тікає залишаючи за собою вологий слід.
Сцена Друга.
Кабінет дільничого міліціонера. У ньому розмістились Блоґґер що смердить власною сечею, задоволений собою Пасажир, Дільничий міліціонер, поняті офісний службовець Хом’ячок та молодий журналіст Бурундучок).
Блоґґер: Цей огидний плебей мене вдарив!
Дільничий (до пасажира): Це правда?
Пасажир: Не зовсім, я його не вдарив, а переїбав.
Дільничий: Навіщо ви це зробили?
Пасажир: Він сцяв в ліфті!
Дільничий (до Блоґґера): Це правда?
Блогер: Не зовсім, я не сцяв в ліфті, а проводив перфоманс!
Дільчий: Що таке перфоманс?
Блоґґер: Це коли сциш в ліфті.
Дільничий: Так в чому порушення?
Блоґґер: Він порушив моє право кидати виклик суспільству!
Пасажир: Ти кинув, я прийняв, які проблеми?
Хом’ячок (патетично): Це самосуд, беззаконня, пригноблення митця плебсом!
Дільничий: Ну тоді оформимо арешт за сцяння в ліфті.
Хом’ячок (патетично): Це репресії, жорстокість, пригноблення митця системою!
Бурундучок (до дільничого): Не рекомендую вам це робити, ви тільки розкрутите перфоманс!
Дільничий (розгублено): Якщо я зараз його не покараю, то він припинить?
Хом’ячок: Звичайно ні.
Бурундучок: Він митець.
Блоґґер: Як ви смієте таке вимагати, я маю право на вільне висловлення своїх переконань!
Дільничий: Так він більше не буде сцяти в ліфті?
Хом’ячок і Бурундучок (хором): Звичайно буде, він митець, це перфоманс.
Блоґґер (задумливо): В наступний раз ще й насру. Так концептуальніше.
Дільничий: Громадянине Пасажир, до вас питань більше не маю.
Сцена Третя.
Кабінет дільничого. Пасажир виходить. Дільничий зачиняє двері на замок, ховає ключа в кишеню, підходить до столу й витягає з шухляди гумовий кийок.
Хом’ячок: Що тут відбувається?
Бурундучок: Не забувайте про конституцію!
Блоґґер: У нас є права!
Дільничий (змащує кийок вазеліном): А тепер ви троє, зняли штани та стали раком.
Блоґґер, Хом’ячок і Бурундучок (хором): ЩО ВИ ЗАДУМАЛИ?!!
Дільничий: ПЕРФОМАНС.
![говнодемотиватор [link]](http://none-smilodon.kiev.ua/consumer-society.PNG){kind=link}