Осєнь настала, холодно стала, кури гавно пєрєсталі клєвать… Панято Ківалов, в народі відомий також як «Сергійко Підрахуй», розродився цілою купою законопроектів щодо судочинства (1 [link]-2 [link]-3 [link]- 4 [link]). Якщо ви добре знаєте Сірьожу, то одразу здогадались що цей напад законотворчої графоманії «чілавєка-манумєнта» присвячений не суду присяжних, відритому реєстру судових рішень чи перетворенню арбітражного процесу в Україні на арбітражний процес, а… «вєлікаму і магучєму русскаму язиху». Мабуть російська мова є куди більшою проблемою, ніж абсурдний конструкт «господарського права».
В цім Ківалов нарешті прирівнявся до іншого нардепика від Партії Регіонів, прізвище якого мені вже не згадати, але якого я чітко пам’ятаю за тим, як він постійно штампував (і штампує) законопроекти про статус «язиха Пушкіна, Лєрмонтова і Владіміра Владіміровіча Путєна». Цей регіональчик славиться особливою увагою до російськомовних торговельних марок.
Словом, якщо я добре розумію логіку вітчизняного парляменту (а я її добре розумію), то поява законопроектів про мову означає високу ймовірність коаліції «Партія Регіонів»-»Блок Юлії Тимошенко» (в народі «Кааліция ПРоєБЮТ»).
Також нагадую:
«парламенти бувають двох видів -
1. парламенти непокірні
2. парламенти розстріляні з танків».
ЩЕ:
Все ж визнаю, все це пусте. Віктор Андрійович вперто не хоче ставати тираном. Хоч його всі просять. Як пам’ятаю, його ледь уламали на те, щоб він став президентом. Мабуть, стати диктатором його вже ніхто не примусить. Не дивлячись на це, я вважаю Третій Гетьманат неминучим.