
ЩЕ:
Знаю що криво, але ліньки полірувати. Мій прогноз з приводу посадки вождіхи – тут [link].
ЩЕ:
Масова частка сухих речовин в початковому суслі – 11% [link].
ЩЕЕ:
Зараз реперні точки такі: 1. падіння рейтингу Тимошенко нижче 10%, це буде початок кінця і він неминучий 2. Падіння рейтингу Тимошенко нижче проти всіх (це дуже актиний агрегатний стан виборця, нагадаю що Тимошенко набрала у другому турі не тільки менше «третинонароднообранного» Януковича, але й менше загальної кількості виборців що не прийняли участь у голосуванні або проголосували проти всіх, т.ч. Юлія Тимошенко зайняла у другому турі третє місце з двох можливих). 3. Ну і нарешті третя точка біфуркації: рейтинг Тимошенко стає меншим ніж сумартий Вітренко, Богословської і Супрун. Це коли на анекдот про Тимошенко реагують питанням «А хто така Юлія Тимошенко? Я щось чув. Секунду, я зараз згадаю». Ця точка теж неминуча.
ЩЕЕЕ:
А тим часом податок на нерухомість знову курва виплив [link]. Зараз пишу матюкливу бадягу як бидлоеліта проштовхує подібну хуйню, яка вигідна тільки їй.
1.
[07.09.09] Оживило делегатов лишь обещание Тимошенко продлить полномочия сельских, поселковых и городских голов до пяти лет, а также разрешить им избираться депутатами советов разных уровней, вплоть до Верховной Рады. Реализовать первое из этих обещаний – то есть перенести местные выборы с весны 2010-го на весну 2011 года – будет непросто, зато продление полномочий местных властей не может не подкупить эти самые власти, уже сегодня трепещущие в ожидании появления на Банковой «новой метлы».[link]
2.
[15.02.10] Вице-спикер Николай Томенко (БЮТ) предлагает перенести местные выборы … В пояснительной записке к документу отмечается, что «по объективным причинам в указанные сроки организовать и провести эти выборы на должном уровне и с соблюдением всех требований законодательства не представляется возможным» … «Учитывая нынешнюю сложную экономическую ситуацию, и фактическое блокирование бюджетного процесса, предлагается перенести очередные местные выборы на начало следующего года», – подчеркнул он [link].
3.
[20.05.2010] Опозиція готує до 100 днів президентства Віктора Януковича «Чорну книгу дій влади» … «Скоро буде сто днів президентства Януковича. Ми готуємо своєрідну чорну книгу дій влади», – сказав на прес-конференції у четвер представник Народного комітету захисту України … Комітет починає «рейтингування» кожного незаконної дії влади. Зокрема, він підкреслив, що першим таким незаконною дією є перенесення виборів до місцевих органів влади … До складу політради Народного комітету захисту України зокрема входять лідер БЮТ Юлія Тимошенко, лідер «Народної Самооборони» Юрій Луценко, лідер Народного Руху України Борис Тарасюк.
4.
[24.05.10] Президент Виктор Янукович выступает за проведение местных выборов осенью [link].
5.
[28.05.2010] БЮТівець Олександр Турчинов заявляє, що опозицію влаштує будь-яка дата місцевих виборів, якщо вона відповідатиме вимогам Конституції … «Проблема полягає не в даті виборів, а в тому, що політики з Партії регіонів збираються перетворити Україну на державу постійних виборів«, – сказав Турчинов [link].
6.
…
7.
PROFIT



















ЩЕ:
И двух ушастых фраеров
Так замели, что будь здоров
Ну это ж видно по куплету!
(с) Тарас Липольц
ЩEЕ:
Проґуґль також: блєф, облопушитись, довийобуватись, фраєркі, обісратись, срати цеглою, рвати очко, 11% рейтингу, Юля-сусєл, маргінали, антипротивсіхи, жопа.
Питання до антипровсіхів (миздобухів?): після от цього стовідсоткового свідчення що Тимошонка – провокаторша Кремля [link] що ви будете пиздіти в своїх засцяних бложеках?
Давайте лузери, я все ще чекаю ваше «миздобули». Ви розумієте невдахи, що після голосуваня за Тимошенко ви до кінця життя будете пояснювати що просто звічайнісінькі лохи, а не юди? У списку є всі [link]. Це до кінця життя. Вашого життя. Не відмиєтесь.







ЩЕ:
Антипротивсіхам нагадую, на виборах у верховну раду ви голосували за «чисті списки». Яка кількість чистих білих воїнів світла в середньому тікає до коаліції за день? На вскидку десь 0,3-0,7 саламандр на добу остаточно стають прихильниками другої державної.
Поагітуйте мене ще лузери. Я вас уважно слухаю.


ЩЕ:
Доярки у листах до Тимошенко були як ніколи щирі щодо розмірів хабарів нардепів і суддів.

Цікава ця штука – амальгама влади. Вчора вона була, обличчя лоснилось [link], задоволена ледь прикрита посмішка, зневажливі кутки губ, підняте підборіддя. І тут – бац! Старушка.
Навіть дивно розуміти, як грає приматами їхня гормональна система. Янукович світиться, від фоток аж смердить феромонами влади. Тимошенко перетворюється на бабусю Черновецького. Нічого на ботекс піняти, коли обличчю вже не тридцять.
Влада це наркотик для організму. Усвідомлення високого місця в ієрархії примушує його виділяти ендорфін. Кураж, драйв, кайф. Ну а потім ломка.
Фотошоп:

Не фотошоп:

Фотошоп:

Знаєте чому Тимошенко так прокатили на Заході з визнанням виборів? Причина не політична, а чисто естетична.
Ніхто не любить шик нуворішів. Ніхто не любить коли політику перетворюють на порнографію. Провінційне жлобство викликає відразу. Огиду чисто на рівні сприйняття. Коли ти бачиш щось настільки мерзенне і з’являється шанс зробити так, щоб більше його не бачити – ти це робиш. Скажіть чесно, невже ось це не викликає у вас огиду?

ЩЕ:
Бонус-трек. Не витримав і намалював.
ЩЕ:
Ходив на вибори, голосував за третій пункт бюлетеню. За другий у мене замало сили волі, для першого у мене забагато мізків. Вважаю що отримав право говорити наступні п’ять років: «я за цих підорасів не відповідаю». Якщо переможець отримає менше 50% +1 голосу для декларування своєї легітимності, вважаю що своєї мети досяг.

Це баннер з «Української Правди», щоб ви зрозуміли чий він, то пропоную подивитись ще звідти ж і тої ж стилістики:






А тепер головне, умова задачі: умовна особа що здобула посаду X, хоче розширити свої повноваження на Y прав, бо (умовно) їй всі заважають. При цьому в умовному регіоні «Захід, Північ, Центр» вона не набирає достатньо голосів щоб виграти референдум. Питання: 1. В надії на додаткові голоси, чи включить ця особа в питання референдуму крім розширення повноважень на Y, ще й пункт «Чи згодні ви з тим, що мова національної меншини Z стане державною?» 2. Теж саме, якщо ви визнаєте що ця умовна особа хронічно бреше, дуже властолюбна і ні перед чим не зупиняється? 3. Як ми докатились до такого життя?
Нещодавно прочитав: «ОУН не обирала менше зло, а воювало на два фронти». Не певен що ми обираємо менше зло, Янукович і Тимошенко це два аватари одного зла. У чорнобильського курчати може бути дві голови, дві шиї, два дзьоби, але тулуб завжди один. І з дзьобів на головах по шиям йдуть два стравоходи, але обидва закінчуються в одному шлунку. Питання який стравохід ширший, вирішується шляхом порівняння з якого чутно голосніше хіхікання. Нічого особистого, це просто анатомія потвори.
Epic Win:
Епік він цих виборів однозначно Сергій Тигипко. Людина чиє прізвище не можуть правильно написати більшість населення країни бере 13%.
Результат Тигіпка демонструє в першу чергу заклопотаність своєю долею місцевих еліток. В найпершу чергу це стосується органів місцевого самоврядування в яких до недавно правив Блок Юлії Тимошенко. Я сам маю приклад містечка на Київщині, де місцеві по черзі були за НДП, Регіони, Нашу Україну, БЮТ, а за пару місяців до виборів перейшли на сторону Тігипка.
Темна Конячка словом. Рванув несподівано для всіх. Або майже всіх.
Epic Fail:
Епік фейл цих виборів має три ім’я: Костенко, Гриценко, Бродський.
0.22% Костенко Ю. І. є настільки закономірними, наскільки закономірний результат будь-якої дурості, жадібності і гордині. Якщо він хотів цими виборами попіарити свою Народну партію (ключове слово «якщо»), то пан Костенко дуже круто облажався. Його результат (тут і далі станом 99.78%) 54 285, цього вистачить рівно на те, щоб взяти на виборах одне невелике місто, пару містечок, або з пів десятка сіл. Це на вибір. У конкурсі «за чималі бабки загнати свою партію в маргінал» пан Костенко однозначно перемагає.
Гриценко. 1.20% це не 0,5% які він коштує, але аж ніяк не близько до 2%. «Ну і допомогли тобі твої ляхи синку?». Гриценко першим почав активну кампанію (не «одним з перших», а саме «перший») мав круту (але загадково-протимошенківську) підтримку в Інтернетах, засрав своїм «першим непрохідним» всі біллборди на відшибі Києва, і що в результаті? 295 538 хоч більше накладу газети його дружини?
Бродський. Бродський проти Ратушняка. Сферичний жид та сферичний жидоборець у вакуумі. Бланшировані. У власному соку.
Невідомо, чим більше пишається Міша Бродский: своїми 1600 френдами чи своїми 14 870 виборцями? Теоретично, якщо взяти френдофф Міши і мій, розповсюдити відповідні показники на виборців, то вийде що я особисто можу взяти більше ніж 7 096 Рябоконя О. В. Спонсор, де ти спонсор? Обіцяю гарних людей в виборчих комісіях!
Просто Win:
Віктор Янукович. Його 35.36% є не просто покращенням результату 2007 року (34,37%) але й за кількістю виборців що проголосували за нього (8 651 977) явно перебільшує результат 2007-го року (8 013 918).
Просто fail:
Яценюк. Політик що стартував з 10%-15% і отримав в результаті менше 7% і 4-те місце в кампанії. Я міг би сміливо віднести його до Epic Fail, але не буду. В цьому результаті вина є одна – бєзблагодатність. І винне не сцяння чиїмось мамам в рота (на це всім похуй), і не смугасто-токсичні біллборди другої частини кампанії що викликають підозру в передозуванні екстазином, а надмірна любов до ідеології. Що заважало мати більш прийнятну позицію щодо чорноморського флоту? Що заважало менше світити таблом на YES (рубикон кампанії Яценюка). Що заважало не пускати таку відверто-антибуржуазну економічну програму? Що заважало срань вашу наліво не лизати жопу Кремлю під час Грузино-Російської війни? Хто заважав відпрацювати потенційне єврейство, як Янукович зараз відпрацьовує свою судимість? «Він молодий, у нього все попереду, будуть ще вибори». Ага. Цих молодих та перспективних вагон і маленька тачанка, позаду стоять з посмішками хижими Олесик, Пабат і Басс.
Тягнибок. 1.43% це фейл, і якщоб не 352 154 голосів виборців це був би Epic Fail. Збільшення менше ніж в два рази. При низькій явці. Після Києва та Тернополя. Менше 2%. Якщо це не фейл, то що тоді фейл?
Тимошенко. Чим відрізняються 24.98% і 30,71%? Приблизно тим, чим відрізняються 6 102 415 і 7 162 174. Тимошенко в порівнянні з 2007 роком загубила біля п’яти відсотків рейтингу, десь 1 059 759 (літерами: один мільйон п’ятдесят дев’ять тисяч сімсот п’ятдесят дев’ять) виборців. За інформацією штаба Тігіпка (написав без помилки?) з отриманих голосів за неї було вкинуто мільйон бюлетенів. Не вірю. Вкинуто було від 1,5 млн до 2,5 млн. Масштаби підрахуя такі, що його видно навіть в спробах МВС виманити паспорти під «заміну фотографій» в день виборів. Допомогло? Наразі навіть завітних 10% скоротити не вдалось. Янукович як дійсний прем’єр в 2004 програв Ющенко лише 155 816 голосів. Допомогло це йому? Адмінресурс теж має межі.
Hujznasho:
Ющенко. Радісно потирають долоньки латентні БЮТовці. Радіють петлюрці, бендерці всякі люберці та нємци. Жидєнько сруть цеглинками навіть праві. П’яте місце, 5.46%, виграш в єдиному місті – Львові.
Але маю питання: чим відрізняється 3% від 5,46? Це близько 55% якщо відштовхуватись від 3. Цифра 5,46 це 182% від цифри 3. Три роки полоскання мізків який Ющенко непопулярний, але він зі своїми 1 334 667 виборцями серед п’яти кандидатів які набрали більше мільйона (пропуск у вищу лігу). Т.ч. п’ять років свідомої обробки не дали результатів. Якщо фейл є, то це фейл Кремля.
Ні для кого не секрет, я – ющєніст, тому думаю відповідь на питання якого кандидата я підтримую є доволі очевидною.
Зараз багато хто написав чому власне кажучи саме цей кандидат.
З іншого боку, основний аргумент людей які «ні, ні, ні і ще раз ні» особисто мене дивує своєю відверто жіночою логікою: «Ющенко нічого не зробив». Коли я читаю щось подібне в текстах людей по типу Вахтанга Кіпіані чи Отара Довженка у мене виникає неперборне відчуття що Віктор Андрійович Ющенко на Майдані обіцяв жонитись на них, а замість цього залишив їх вагітними на вулиці з трьома дітьми на руках.
Причому варто задати типовому представнику цього племені просте питання: «а що власне кажучи мав робити Ющенко?», як тут же блискавично починається ban_set + ignore + anal_boarding.
Давайте подивимось, яка власне функція посади президента у сучасній системі влади? А функція тут дуже проста, президент у нас в країні не у всі жопи затичка, а конкретний високопосадовець з трьома головними правами:
1. Розпускати нахуй Верховну Раду.
2. Ветувати срані закони Верховної Ради.
3. Зупиняти йобані рішення Кабінету Міністрів.
Т.ч. президент України в системі стримувань і противаг це посада-запобіжник від дурощів наших улюблених центральних виконавчих та центральних законодавчих органів влади.
Почнемо в Верховної ради. Для початку «повторение – мать учения»: Верховна Рада – це парламент-графоман. За день наш законодавчий орган може змінити стільки законів, скільки пристойний представницький орган робить за 50 років, а то і за всю багатосторічну історію свого існування. Простий факт: щоб хоч трохи встигати за активністю народних обранців доводиться користуватись офіційним RSS свіжих законопроектів [link]. Агрегатор: Фішечки, Апач, Башечка, Антон Носік, Лєпрочка, Упячка, Верховна рада України. Переконайтесь, навіть в такому комплекті парламент засре ваш Ґуґлрідер.
І це тільки частина активності. Комітети ВР породжують паперу в рази більше ніж доходить до порядку денного. Кабінет міністрів в свою чергу приймає рішень на порядки більше ніж проектів в комітетах ВР, проектів рішень КМ на порядки більше ніж рішень КМ, і найгірше: кожне міністерство теж рветься нормотворити.
Відкрийте для початку RSS Ради і почніть читати тільки те, що планується до розгляду. Обіцяю, світовий рекорд за кількістю ідіотизмів буде побитий вже на першій сотні документів.
450 уєбанів з Ради + 15000 уєбанів з Міністерств цілодобово зайняті безперервною DDOS-атакою на цю бідну, від народження рахітичну, юридичну систему.
І тут ми отримуємо відповідь що робив всі ці роки президент Ющенко і що він власне кажучи мав робити: ветував всі ці податки на Інтернет та пільги онукам ветеранів куліковської битви.
Президент Ющенко п’ять років:
1. Двічі намагався розігнати парламент (один раз успішно, є версія що отримає право добити це скликання після першого туру).
2. Ветував найбільш дебільні прийняті ВР проекти.
3. Призупиняв безкінечний потік казнокрадських ініціатив Уряду.
Тепер питання: що станеться якщо президент припинить це робити? Ви думаєте вони угомоняться самі? Ви думаєте що у жадібності і цинізму знаті є межа?
Маленький інфантильний наївняк…

Якщо визначити владу як принципову здатність до концептуалізації реальності, то можна зробити цікаві висновки щодо результатів виборів-2010 в Україні. А результат цей буде один і дуже простий – втрата президентом влади.
Найімовірніший переможець виборів – Віктор Янукович, просто не має жодного розуміння ситуації й ознак проективних планів в масштабах всієї країни. А без цього, отримання будь-якої посади не призводить до утримання влади.
Теж стосується другого претендента на президентське крісло – Юлії Тимошенко. В її ситуації все навіть гірше, адже Тимошенко за своєю суттю не здатна до якогось планомірного систематичного мислення. Будь-яка ідеологія яку вона робить вигляд що сповідує, є по-суті маркетинговим лушпинням. Це значить, що цей дефект волі Юлії Тимошенко робить принципово неможливим її володарювання.
Якщо з Януковичем на вироблення певних проектностей може просто піти деякий час (виробив же «Україну не Росію» пізній Кучма), то Юля Тимошенко концептуально безплідна.
Саме це дає можливість передбачити лінію її поведінки на можливій посаді.
Тимошенко-президент нагадує половину коня з пригод барона Мюнхаузена, істоту що невпинно п’є воду, але не здатна втолити свою спрагу. Не маючи змоги зрозуміти принципову неможливість володарювання для себе, вона з подивом побачить що з отриманням посади, влади як такої вона не отримала. Жага не задоволена.
Це приведе її до думки узурпувати владу в парламенті. Узурпація влади, будучи проведеною успішно не принесе їй задоволення, оскільки влада немов ефір знову вислизне між наманікюрених пальчиків. Це примусить її остаточно акцептувати судові та виконавчі гілки державного механізму.
Сконцентрувавши навколо себе всі політичні повноваження, вона знову не задовольниться. Половинка політика, в чергове напившись живильною вологою додаткових прав, так і не помітить як загадкова матерія влади знову виливається позаду.
Це підштовхне її до наступного кроку, до марксистського розуміння базису та надбудови. Концентрація економічних можливостей, що розпочнеться з великого бізнесу, матиме характер комуністичної епізоотії, й пройшовши по великим ФПГ, спуститься до малих, потім до окремих бізнесів і малих підприємців, а після невеликої паузи, нарешті й до рядових громадян. Конфіскації земель, позбавлення прав власності на квартири, машини, особисте майно.
Створення трудових армій та ГУЛАГів є тільки питанням часу.
Жага, яку ніщо не здатне вгамувати, не зупинить Тимошенко ні перед чим, включно з цікавістю до кишенькових грошей першоклашок.
Сконцентрувавши навколо себе всю економічну міць держави, Тимошенко знову не відчує влади. Влада знову не дасться їй в руки. Тому практика ескалації вимог примусить Тимошенко займатись особистим життям громадян. Регулювання народжуваності, дозволи на шлюби, нормативне регулювання сексу, обов’язковий гомосексуалізм, право першої шлюбної ночі, примусові аборти, судові стерилізації за «політичні злочини». Юлія Володимирівна буде лізти в кожне ліжко, на кожну кухню. Благовидні приводи не мають значення, будь то боротьба з викидами це-о-два організмами громадян, чи боротьба з «ВІЛ/СНІД». Концентраційні табори, з вертухаями що слідкують за кожним порухом починаючись з маленьких острівців, будуть розростатись аж поки на великий концентраційний табір не перетвориться вся країна.
Ранок зі співанням гімну во славу Юлії Тимошенко і клятвою на вірність Юлії Тимошенко, сніданок во славу Юлії Тимошенко («Хліб наш насущний Вона принесла нам»), робота задля досягнення великих ідеалів Юлії Тимошенко («Ударники юліанської п’ятирічки отримують ордери на секс та талони на презервативи без черги!»), перерва («Дяка Юлії Тимошенко! Всі разом, СЛАВА ЮЛІ!»), п’ятихвилинка ненависті до ворогів Юлії Тимошенко («Ці подонки навколо!!! Вони можуть бути поряд!!! Вони хочуть її розіп’яти!!! Смерть ворогам Юлії Тимошенко!!!»), обід во славу Юлії Тимошенко («Хліб наш насущний Вона принесла нам! Норма видачі шоколаду збільшена з 80 грам до 40 грам! Слава! Слава! Слава мудрому керівництву Юлії Тимошенко!»), продовження роботи во славу Юлії Тимошенко, кінець робочого дня («Пам’ятайте, тільки завдяки Юлії Тимошенко ми маємо цей короткий чотирнадцятигодинний робочий день!»), вечеря во славу Юлії Тимошенко, групова молитва перед сном за здравіє Юлії Тимошенко («Бажаємо щоб вам приснилась Юлія Тимошенко, так вона вам обов’язково присниться! Тільки ворогам у ві сні ніколи не приходить Юлія Тимошенко. А коли тобі товариш в останнє снилась Юлія Тимошенко?).
Але і це не дасть їй відчуття влади. Юлія Тимошенко не здатна мати владу концептуально. І тоді вона вирішить що для того, щоб здобути це відчуття, треба отримати більшу країну. Оскільки ГУЛАГ під назвою Україна «інтегрувати» нікуди не вдасться, вона захоче воювати. І це буде кінцем кінця Юлії Тимошенко. Початком її шляху до висіння вниз головую на майдані з задертою спідницею з під якої визиратимуть бліді задубілі синюшні ляшки.
Її армія розбіжиться, її підлеглі заховаються, її улюблені заводи-комуни і концтабори провалять всі норми на відвантаження військової продукції. Її генерали очолять окупаційні адміністрації ворога. І тут вона зрозуміє, що влади вона ніколи не мала. Що замість половини, яка має бути у кожного володаря, у неї пустота. Всі її права, всі її повноваження, всі її посади та почесні титули, будучи отриманими тут же перекидались на реальних правителей – багаточисленних вертухаїв.
Замість порядку, країна весь цей час отримувала безвладдя зі свавіллям дрібних Лозинських на місцях. Інвазійне розповсюдження анархії, що починалось з її прем’єрства, вже досягло піку, коли держава не існує, а всі її концтабори це лише вотчини БЮТівських феодалів.
«Я ніколи не мала влади», такою буде остання думка в її одягнутій у чорний мішок голові, коли кат натисне на важіль і петля стягнеться навколо шиї, примушуючи ніжки кумедно дриґатись у повітрі.
Актриски не отримують влади, це закон Всесвіту.


Скажу чесно, в Києві основним спеціалістом по юнґіанському чосу в політиці вважається моя мати, тому я лізу не в свої сфери. Але таки відкрию секрет: з моменту виходу Ю. Тимошенко з континууму напівмаргінальних політиків третього ешелону (т.ч. десь в проміжку між «миттям підлоги в штабах Ющенко» і зорганізованою партійною клакою кампанією з подання її на пост голови уряду), мене не залишає тонке відчуття наявності казково-архетипічних мотивів у поведінці громадянки Григян. І ось нарешті осяяло. Подивіться на ці картинки:

Перша це діючий прем’єр, кандидат у президенти Ю. Тимошенко, друга це старуха з мультфільму 1950-го року, зробленому по мотивам поеми О.С. Пушкіна «Казка про рибака та рибку». Ви не знаходите якусь неймовірну схожість?

«Казка про золоту рибку» Пушкіна (як і її прототип у братів Гримм) це історія про жіночу алчність, ненажерливість та закономірний результат такої поведінки, який чекає кожну представницю прекрасної статі, що не здатна тримати темну частину своєї природи під контролем. Історія життя Юлії Тимошенко настільки просякнута цим казковим мотивом, що кінець її не викликає ніяких сумнівів.
Результат закономірний завжди. Всю історію людства всіх «володарок морських» чекала одна доля. І ми всі знаємо що за доля чекає на новітню героїню народного епосу. «Цей звук неминучість, містер Андерсон». Другий тур? А може все ж ганебний програш, з відставанням від Богословської та долею відсотка різниці з Супрун? Лузер це завжди погана ставка, лузерша – ще гірша.

Увага! Сенсація!!! В Інтернет знайдено місце де Юлія Тимошенко не бреше. Цим місцем є майже офіційний твіттер Юлії Володимирівни [link]. Хоча з міркувань цензури Юлія Володимирівна і ставить в деяких місцях крапки, але все зрозуміло і так.
Наприклад, ось як прокоментувала пані прем’єр стан співпраці з МВФ:
Важко не згодитись з панянкою високопосадовцем, ситуація з МВФ повне «го&..». В принципі ми в «го& ..» не тільки з МВФ.
А ось як описала Юлія Володимирівна ситуацію з виплатою податків авансом:
Абсолютно згоден з прем’єром, що-що, а ось «Е ..» податкова в Україні вміє.
Повертаючись до МВФ, ось як прем’єр пояснила напрямок куди був направлений останній транш Фонду:
На «п..» Юлія Володимирівна це не те слово, скоріше «пішов по п..».
Правда є й інші напрямки використання коштів Міжнародного Валютного Фонду:
Охоче вірю, «сп ..» Юлія Володимирівна завжди вміла.
Ну і на останок трошки самокритики:
Не можу не згодитись Юлією Володимирівною, ви не тільки себе «за ..», ви всю країну «за ..» тим що податкова підприємців не спиняючись «Е ..», гроші ідуть по «п..», тому-що ви дуже любите їх «сп ..», аж поки всі ми не опинимось по вуха в «го&..».
ЩЕ:
Дякую за підказку @DickSand [link] який відкрив мені очі на те, що багаті теж плачуть Вона теж іноді каже правду.
«Крім того, в аптеках ми будемо контролювати не тільки наявність цих пакетів, але і ціни, які мусять залишитися на рівні тих, які були тиждень тому», – попередила прем’єр.
За словами Тимошенко, «якщо в якійсь аптеці не буде необхідного набору ліків, захисних засобів, а крім того профілактичних засобів, якщо буде хоча б на одну копійку підвищено вартість – у тих аптек будуть забиратися ліцензії, невідкладно» [link].
Амбіційні спроби Юлєчки перерозподілити ринок роздрібу тривають. Спочатку заборонити цінам на ліки рости, а потім ВНЄЗАПНО отримати дефіцит. Скоро почнемо боротись з «укриватєльством» аспірину.
Ваші ставки, коли аптеки почнуть закриватися?
Спочатку вони вирішили зобов’язали кур нестись більше заборонити лікам рости в ціні, а тепер це. Недоносітєльство, рідненьке.
ЩЕ:
Якщо побачите в мережі фотки де бридкі неповнолітні збоченці цинічно ґвалтують депутатів Блоку Юлії Тимошенко – негайно повідомляйте правоохоронним органам.
Теж стосується випадків полювання селян-виродків на депутатів цієї шановної організації. Юра буде вдячний.